День похилого віку 

В жовтні   бібліотекар Леся Патяник  до Дня  людей похилого віку,  відвідала на дому користувачку бібліотеки Наталію Адам, якій подарувала вазончик з квітами.         Обговорили які книжки любить читати, які  фільми дивитись, розпитала про дитинство, молодість, про перші роботи та події в житті,  про спогади та хобі.

                    30 вересня українські бібліотекарі святкують своє професійне свято – Всеукраїнський день бібліотек.

Привітаня приймали працівники КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради"  -  від користувачів бібліотеки, здобувачів освіти Тячівського професійного ліцею м. Тячів, поетеси м. Тячів Маргарити Борисенко, яка присвятила вірш бібліотеці.

З привітальним словом на святі виступила Начальник відділу культури, молоді та спорту Тячівської міської ради - Едіта Петер, багато сказано добрих слів на адресу бібліотекарів,  всі були нагороджені грамотами та квітами. Працівники будинку культури м. Тячів Наталія Сасин, Ніна Шелевер подарували пам'ятні подарунки для нашої бібліотеки. Бібліотекар бібліотеки - філії с. Руське Поле Ірина Роман також привітала і подарувала пам'ятний подарунок. 

Директор "Публічної бібліотеки" Інна Ключкей в свою чергу також привітала  і подякувала  всім присутнім.

Бібліотеки в Україні завжди були центрами знань і освіти, але в умовах війни їхня роль значно зросла. Сьогодні вони є осередками збереження національної пам’яті, розвитку інформаційної грамотності, наукових досліджень, а також надають підтримку громадянам.

 У Всесвітній день фотографії загальнодоступною стала е-версія книги про медійників і кінематографістів «Місія: Свобода України. Остання зйомка серця — медійники і кінематографісти на щиті». Публічна бібліотека м. Тячева на Закарпатті, звідки родом автор книги В’ячеслав Бігун, стала місцем, де зустрілися пам’ять і мистецтво. Тут принагідно презентували й фотосерію «Тячів: Кадри серця» — візуального зізнання в любові до рідного міста.

Книга — перше в історії дослідження про 169 медійників і кінематографістів, які загинули під час російсько-української війни з 2014 року. Книга — не просто збірка біографій, а пантеон гідності, вона стала книжковим продовженням циклу «Остання зйомка» серіалу «Україна в огні 2», відзначеного Національною кінопремією «Золота дзиґа».

На заході представили QR-код, який зараз доступний усім, за яким кожен охочий може завантажити е-версію книги (https://scanned.page/p/wjutZ3). Книга також доступна за посиланням https://www.facebook.com/groups/Ukrcinema/permalink/3229994457153440

В світлі Світового дня фото варто відзначити, що до книги увійшли й портрети низки фотографів, про яких згадали під час зустрічі (як-от, наприклад, Руслан Ганущак, Ігор Гуденко, Віктор Гурняк, Віктор Дєдов, Максим Кривцов, Максим Левін, Роман Жук, П’єр Закжевський, Костянтин Кіць, Анастасія Кольвах, Денис Кривий, Олександра Кувшинова, Сергій Ніколаєв, Володимир Миронюк, Юрій Олійник, Микола Оранський, Кирило Полікевич, Антон Прасоленко, Алла Пушкарчук, Олесь Самчук, Олексій Сапуга, Арсен Федосенко, Роман Чорномаз, Олексій Чернишов, Ярослав Шапочка, Максим Шварцман).

Особливу увагу під час зустрічі присвятили й історіям полеглих медійникам із Закарпаття – це Микола Алексик із Великих Ком’ят, Сергій Копинець із Іршави, Дмитро Кудрявцев зі Сваляви, Роман Жук із Мукачева, чиї історії особливо близькі закарпатцям. З краєм пов’язані й долі інших українців. Тетяна Кулик, дружини видатного хірурга, академіка Павла Іванчова з Тячева, яка любила гостювати в місті ангела. Прах режисера монтажу Віктора Ониська розвіяно в Закарпатті (де, евакуювавши сім’ю з Києва, він і мобілізувався до 128 бригади).

«Вони — серця, що стали світлом. Їхні історії — як світлини, що не тьмяніють», — наголосив автор, режисер і вчений, голова Наглядової ради Української гільдії режисерів В’ячеслав Бігун.

Автор схвально сприйняв ідею створення подібної книги про полеглих воїнів Тячева чи Тячівщини — ідея, яку підтримали й учасники зустрічі. Начальник відділу культури, молоді та спорту Тячівської міської ради Едіта Петер відзначила В’ячеслава Бігуна письмовою подякою «за вагомий внесок у розвиток кіномистецтва, високий професіоналізм, творчу майстерність та відданість улюбленій справі». В’ячеслав Бігун подякував свої батькам за підтримку і натхнення, а також громаді міста, що стало колискою його пам’яті й творчості. Він також засвідчив вдячність організаторам заходу (серед яких: Едіта Петер, Інна Ключкей, Леся Патяник). На зустрічі були також присутні відомі місцеві особистості, як-от батько Олега Куцина – Іван Миколайович Куцин, підприємець, депутат і меценат Іван Куцина, підприємиця і волонтерка Лариса Мотре.

В’ячеслав Бігун додав, що завершує роботу над другим виданням книги «Місія: Свобода України», яке буде вдосконалено структурно й доповнене ще 33 текстуальними портретами. Присутні хвилиною пам’яті вшанували полеглих і запросили продовжувати їхній чин.

 Онлайн - довідка
"Вмійте природу любити"
до Всесвітнього дня охорони

Охорона навколишнього природного середовища – це система державних, суспільних та міжнародних заходів, які забезпечують раціональне використання, відновлення, примноження та збереження природних ресурсів від руйнування, забруднення та виснаження.

Щорічно 5 червня відзначається Всесвітній день охорони навколишнього середовища (World Environment Day). Цього дня 1972 р. в Стокгольмі відкрилася Конференція Організації Об’єднаних націй з проблем довкілля, на якій були присутні повноважні представники 113 держав. Наслідком її стало створення Програми ООН з довкілля (ЮНЕП). Офіційно Всесвітній день охорони довкілля був заснований Генеральною асамблеєю ООН на її 27-й сесії 15 грудня 1972 р. (резолюція № A/RES/2994 (XXVII)). Також була заснована нова організація в системі ООН — Програма ООН по навколишньому середовищу, під егідою якої з тих пір і відзначається всім світовим співтовариством щорічно День охорони довкілля.

     Цьому передувала велика підготовча робота. Зокрема, 11 травня 1971 р. генеральному секретареві ООН надійшло звернення, яке підписали 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу. Вони попереджали людство про безпрецедентну небезпеку, що загрожує йому у зв'язку із забрудненням довкілля: «Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить із нами».

    

Всесвітній день охорони довкілля є одним з основних способів привернути увагу світової громадськості до проблем довкілля, а також стимулювати політичний інтерес і відповідні дії.

 Святкування цього Дня розраховане на те, щоб привести людський фактор у питання охорони довкілля; дати народам світу можливість активно сприяти стійкому й справедливому розвитку; сприяти розумінню того, що основною рушійною силою зміни підходів до природоохоронних питань є громади; а також роз'яснити корисність партнерських відносин, щоб у всіх країн і народів було більше безпечне й благополучне майбутнє.

     Важко визначити, коли саме почалося вивчення екології. Окремі дисципліни біології та наук про Землю відносяться до стародавніх цивілізацій. Цим займалися греки, єгиптяни і римляни. Наприклад, Гіппократ і Аристотель були серед перших зареєстрованих вчених, які записували свої спостереження про те, що зараз можна вважати екологією. Геродот записав спостереження за такими темами, як рівновага і регулювання в природі того, що ми знаємо як екосистеми. Він ставив це на передній план ранніх екологічних досліджень.

  

   Деякі з найбільш важливих понять екології з’явилися приблизно в 1700-х роках, коли вчені стали розуміти такі поняття, як харчові ланцюги, управління населенням і спадковість. Пізніше дослідники стали спостерігати і теоретизувати вплив планети на живі організми з такими концепціями як адаптація та еволюція. 

Сам термін «екологія» був вперше введений Ернстом Геккелем у 1866 р.

     Екологія фокусується на життєвих процесах і адаптації, енергії в живих спільнотах, кінцевому зростанні і розвитку цілих екосистем, а також на тому, як біорізноманіття проявляється в навколишньому середовищі.

     Екосистема може бути невеликою, як калюжа на вашому задньому дворі, при цьому лише кілька організмів взаємодіють один з одним. Або вона може бути великою як ліс, з величезною кількістю взаємодіючих організмів. Екологи – вчені, які вивчають взаємодії в екосистемах, відкривають багато нового.

  

   Одним з основних видів діяльності організмів в екосистемі є пошук енергії. Всі живі істоти в екосистемі потребують енергії, щоб вижити. Всі частини екосистеми працюють разом. Процеси дуже залежать від природних циклів. Екосистеми постійно змінюються.

 Такий захід як святкування цього Дня, розрахований на те, щоб дати народам світу можливість активно сприяти стійкому і справедливому розвитку, сприяти розумінню того, що основною рушійною силою зміни підходів до природоохоронних питань є громади. А також роз’яснювати корисність партнерських відносин, з тим щоб у всіх країн і народів було більш безпечне і благополучне майбутнє.

    

Всесвітній день навколишнього середовища – «народна подія», що супроводжується такими барвистими видовищами як вуличні мітинги, паради велосипедистів, «зелені» концерти, конкурси творів і плакатів у школах, посадка дерев, а також кампанії з рециркуляції відходів і прибирання території.

   Цей День дає можливість кожному з нас прийняти на себе відповідальність за турботу про нашу планету й активно сприяти змінам.

     Ми всі живемо на одній планеті і, забруднюючи її, шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Кожен для себе повинен знайти шляхи для покращення навколишнього середовища. Разом ми здатні зробити довкілля кращим, і надалі не забувати про його охорону та збереження природних скарбів.

Саме від нас залежить наше майбутнє,  навколишнього середовища!

 

 

Матеріли підготовлено:

 КЗ «Публічна бібліотека

 Тячівської міської ради»

 БУХАЛО ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ – народився  5 квітня 1945 р.н., в с. Теребля: поет, автор збірок "Робота сонця",  "На околиці літа", "Терновий діл"

В галереї  Тячівської військової адміністраціі містяться портрети «Нашого цвіту по всьому світу»

 вихідців із Тячівського району, а також портрет  Бухала   В.П., які своїми здобутками внесли вагомий внесок у державотворення, економіку, науку, культуру і мистецтво, прославивши рідний край далеко за його межами. 

  14 березня, Україна відзначає День українського добровольця.

Цей день встановлено Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, підвищенню суспільної уваги і турботи про учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

Нині українські добровольці стали гордістю нашого народу. Це люди, які свідомо, за покликом серця, стали на захист Батьківщини і захищають рідну землю від загарбників.

Своїми героїчними вчинками та самовідданою службою вони постійно доводять, що неможливо перемогти тих, хто готовий за Україну та її народ віддати найдорожче – своє життя.

 

Онлайн-школа на тему "Український правопис 2019: шпаргалка для бібліотекарів".

27 лютого працівники Закарпатської Обласної Універсальної Наукової Бібліотеки ім.Ф.Потушняка провели чергову онлайн-школу для бібліотечних працівників територіальних громад краю. Лютневий вебінар присвятили Дню рідної мови й обрали темою "Український правопис 2019: шпаргалка для бібліотекарів".

Головна редакторка науково-методичного відділу Іванка Когутич розповіла про особливості чинного правопису, для переходу на який завершився 5-річний період, дала прості правила і наголосила на словах, які активно використовують бібліотекарі в роботі. Поговорили про фемінітиви, написаня слів разом і окремо, особливості написання назв соцмереж тощо. Наприклад: арттерапія, гугл, пресреліз, ексзавідувачка, пів книжки, бліцопитування, онлайн-конференція, ютуб-трансляція, фоє, священник...

Дякуємо за змістовну розповідь і урок!