четвер, 28 липня 2022 р.

Інформаційна довідка до Всесвітнього дня боротьби з торгівлею людьми

Термін “торгівля людьми” передбачає різні види та форми експлуатації людини, серед яких примусова праця, рабство, сексуальна експлуатація, використання у порнобізнесі, примусова вагітність, вилучення органів, проведення дослідів над людиною, використання у жебрацтві, втягнення в злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини.

У 2013 році Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй проголосила 30 липня - Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми, зазначивши, що в цей день необхідно підвищувати рівень поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привертати увагу до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочувати людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.

МОВОЮ ФАКТІВ: ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

Від початку 1990-х років Україна була і залишається країною походження, транзитною країною та країною призначення для торгівлі людьми. Жертвами цих злочинів стають як чоловіки, так і жінки та діти, яких використовують для примусової праці, сексуальної експлуатації, змушують до жебрацтва та експлуатують у інших формах. Основними країнами призна­чення є Російська Федерація, Польща та Туреччина; окрім того, торгівля людьми відбувається і всередині України. З моменту вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року ця проблема набула значно складнішого характеру.

Навіть до вторгнення, показники торгівлі людьми в Україні вже зростали внаслідок пандемії COVID-19 та подальшого вимушеного переміщення людей з охопленої конфліктом Східної України та окупованого Криму. Ці вимушені переселенці є надзвичай вразливими, а сама проблема значно ускладнюється внаслідок російського вторгнення і тим, що мільйони українців змушені залишати свої домівки, шукаючи порятунку в інших регіонах України та за кордоном. Шахраї, які виступають у ролі посередників з пошуку роботи чи наймачів персоналу, можуть скористатися умовами війни з метою експлуатації тих, хто опиняється у групі ризику.

За оцінками представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні, до російського вторгнення у лютому 2022 р. в Україні налічувалося понад 300 тис. потерпілих від торгівлі людьми починаючи з 1991 року[1]. За певними оцінками, у 2019-2021 рр. від торгівлі людьми потерпіли майже 46 тис. українців – 29 тис. за кордоном і 17 тис. всередині України.

Значну частку потерпілих складають повнолітні молоді люди, при впровадженні заходів з запобігання торгівлі людьми потрібно спрямовувати особливу увагу на охоплення саме молодої аудиторії. 17 областей України наразі отримують інформацію про безпечну міграцію та працевлаштування.

КУДИ МОЖНА ЗВЕРНУТИСЯ

ЗА НАДАННЯМ КОНСУЛЬТАЦІЙ ТА ДОПОМОГИ?

   Управління реалізації європейських стандартів рівності Міністерства соціальної політики України +38 (044) 289- 87- 83;

   Урядова гаряча лінія 1545;

   Укрбюро інтерполу +38 (044) 256-12-53;

   Громадська організація "Ла Страда - Україна" 0-800-500-335;

  Товариство Червоного Хреста України +38 (044) 235-01-57;

   Благодійна організація «Світло надії» - регіональний координатор Міжнародної організації з міграції в Україні, м.Полтава, вул. С.Петлюри, 28А. office@lightofhope.com.ua (0532) 60-60-81;

   Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 0-800-505-501 - безкоштовно зі стаціонарних телефонів, 527 - безкоштовно з номерів мобільних операторів України або на скористатися сайту www.527.org.ua

   Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 0-800-505-501 - безкоштовно зі стаціонарних телефонів, 527 - безкоштовно з номерів мобільних операторів України або на скористатися сайту www.527.org.ua

   Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном (044) 238 16 57.

   Торгівля людьми була і залишається актуальною проблемою для України.

Матеріали підготовлено

КЗ"ПБ Тячівської міської ради"

середу, 27 липня 2022 р.

Інформаційна довідка до Дня Української Державності

 

Інформаційна довідка до Дня Української Державності

"Завтра починається важливий тиждень, коли ми вперше відзначимо День Української Державності 28 липня. У час такої жорстокої війни, на шостому її місяці. Після восьми років війни на Донбасі. Але відзначимо. Попри все. Бо українців не зламати".

(В. Зеленський)

28 липня Україна щорічно відзначає День Української Державності. День встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 до тридцятої річниці незалежності України з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке корінням сягає часів заснування міста Києва та розквітло за князювання Володимира Великого. Передбачалося, що День Української Державності мав стати вихідним днем. Проте наразі у святкові дні, згідно зі статтею 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», встановлено інші правила на період дії воєнного стану, а саме призупинено дію статті 73 КЗпП щодо визначення святкових і неробочих днів. Тож 28 липня, у четвер, на День Української Державності українці будуть працювати, як в звичайний робочий день.

День Української Державності вперше буде відзначатися в Україні цього року, але повинен стати щорічним державним святом. Недаремно для нього обрали дату Хрещення Русі, щоб ще раз вказати на глибоке коріння нашої державності, давні традиції державотворення.

День Української Державності запроваджений на утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, а також для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про буцімто єдність походження українського та російського народів. Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. Саме на вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Руси–України – 28 липня – встановлено День Української Державності. Святкуючи його, ми засвідчуємо також і повагу до Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, інших знаменних представників і представниць національної еліти і борців за державність та незалежність України.

Українці – захисники нашої державності – нащадки воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, вояків УПА. Сучасні Збройні Сили України, стримуючи агресора – Російську Федерацію, захищаючи суверенітет і незалежність Української держави – доводять, що українці – народ-військо.

Державність неможлива без Головного Закону країни. Історія українського конституціоналізму має глибоке історичне коріння. Перша відома кодифікація права на українських територіях відбулася за часів Русі і була зафіксована в “Руській Правді”. Інколи український конституціоналізм випереджав європейський. Йдеться про конституцію Пилипа Орлика 1710 року, де вперше в Європі обґрунтовується можливість існування парламентської демократичної республіки.

Першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року її врешті остаточно утвердила – відновила незалежність. Україна у ХХ столітті кілька разів здобувала суверенітет і втрачала його через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.

 

Матеріали підготовлено

КЗ "ПБ Тячівської міської ради"

 



 

вівторок, 26 липня 2022 р.

28 липня -День Української Державності

            28 липня -День Української Державності

День Української Державності запроваджений на утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення.

До уваги користувачів КЗ "Публічної бібліотеки Тячівської міської ради" представлено виставку-інсталяцію під навою  "Ідейні витоки Державності", на якій можна знайти  матеріали історії українського державотворення, де засвідчується перші згадки про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та події, пов’язані з діяльністю князя Київського Володимира.











 

 

пʼятницю, 15 липня 2022 р.

  16 липня 1990 року Верховна рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила доленосний документ – прийняла Декларацію про державний суверенітет України, яким визначені основи державного, політичного, економічного ладу та підкреслені самостійність і суверенітет України..

За прийняття цієї Декларації проголосувало більш ніж 98 відсотків депутатів тодішньої Верховної Ради.

Від дня прийняття документу від імені народу могла виступати виключно Верховна рада України, а територія України в існуючих межах проголошувалася недоторканною. При прийнятті Декларації про державний суверенітет України влітку 1990 року ВР УРСР керувалася волею народу України, прагненням створити демократичне суспільство, потребою всебічного забезпечення прав і свобод людини, пошаною до національних прав усіх народів, турботою про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнанням необхідності побудови правової держави, а також мала на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України. .

У преамбулі Декларації підкреслювалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах».

Одним із головних положень Декларації було положення про громадянство. Проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де «всі громадяни рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять». Громадяни всіх національностей становлять народ України.

Декларація проголошувала економічну самостійність України. У документі підкреслювалося намір створити банківську, цінову, фінансову, митну та податкову системи, сформувати державний бюджет, а при необхідності ввести власну грошову одиницю.

Декларація визнавала самостійність республіки у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.

Україна проголошувала свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не буде брати участі у військових блоках і зобов'язується дотримуватися трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.

Декларація проголошувала право України безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами.

Запрошуємо ознайомитись з виставкою книг, представленою в бібліотеці.  



четвер, 14 липня 2022 р.

 


День українських миротворців встановлено постановою Верховної Ради України № 292-VII від 21 травня 2013 року з метою вшанування мужності і звитяги, зразкового виконання службових обов’язків, вірності присязі учасників миротворчих операцій ООН, ОБСЄ і НАТО та забезпечення збереження пам’яті славетних героїв-миротворців, які загинули під час виконання обов’язків у складі миротворчого контингенту та миротворчого персоналу.

Саме 15 липня 1992 року з місії у Боснії розпочалася участь українських військових в операціях з підтримання миру і безпеки, які під егідою ООН, ОБСЄ, НАТО і ЄС проводяться в «гарячих точках» по всьому світу. У липні 1992 року Генеральний секретар ООН звернувся до керівництва України з проханням щодо введення військового контингенту до складу сил ООН в зонах конфлікту.

3 липня 1992 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 2538-XII «Про участь батальйону Збройних Сил України в Миротворчих Силах Організації Об'єднаних Націй у зонах конфліктів на території колишньої Югославії».

15 липня 2021 року два літаки з передовою групою 240-го батальйону Збройних Сил України на борту здійснили виліт з дніпропетровського аеродрому в напрямку Боснії. Передова група налічувала 42 військовослужбовця. Після приземлення у місті Сараєво українські миротворці одразу опинилися в епіцентрі бойових дій. Місто й аеродром обстрілювали артилерія та снайпери... Таким був початок історії участі українських підрозділів у міжнародних операціях.

В міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки взяло участь близько 45 тисяч українських військовослужбовців. Українські військові брали участь у миротворчих операціях у різних регіонах планети - Косово, Боснії і Герцеговині, Анголі, Македонії, Гватемалі, Таджикистані, Афганістані, Хорватії, Кувейті, Сьєрра-Леоне, Придністров’ї, Іраку, Лівані, Ефіопії, Еритреї, Грузії, Судані, Демократичній Республіці Конго тощо.

Під час початку російської війни проти України військові-миротворці з міжнародним миротворчим досвідом відіграли надзвичайно важливу роль у захисті України від агресії. Саме вони в перші дні змогли незначною кількістю боєздатних сил стримати чисельно переважаючого противника.

Сьогодні українські військові й надалі беруть участь в миротворчих операціях ООН.

 

          14 березня, Україна відзначає День українського добровольця. Цей день встановлено Верховною Радою України з метою вшанування мужно...