вівторок, 22 лютого 2022 р.

 БІБЛІОБАР "ЛІТЕРАТУРНИЙ ГУРМАН" здивував присутніх своїми вишуканими "стравами", а саме супер-сучасними книгами та чудовою атмосферою...

Для жителів с. Руське Поле, 22 лютого, команда проекту "Сучасні бібліомандри" організувала круту зустріч, яка відбулася в сільському будинку культури.
Молодь села активно долучилася до заходу, а юні танцюристи будинку культури , керівник Світлана Орос, порадували присутніх захопливим танцем, подарувавши ще більше емоцій.
Менеджер проекту Наталія Нодь розповіла про мету проекту "Сучасні бібліомандри" та про його важливість для розвитку громади. Зацікавила асортиментом вишуканих літературних «страв». Запросила «скуштувати» коктейлі кращих письменників від класиків до сучасників
Наталія наголосила, що "Є таке поняття – «найсмачніша книга в світі». Це, коли читаєш і отримуєш насолоду, а закриваєш останню сторінку з жалем. У нашому Бібліобарі саме такі книги: цікаві, пізнавальні і захоплюючі!"
На учасників бібліобару чекала ще одна приємна несповіданка, а саме захоплююча гра-подорож Україною "Українограйчики", яку провела Марина Волос бібліотекар КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради", розповівши правила гри та даючи влучні підказки.
Велику підтримку для проведення заходу надала староста с. Р.Поле Діана Чулей, яка привітала жителів громади та організаторів проекту і наголосила про подальшу співпрацю, далі пряма мова: "Такі заходи потрібні для розвитку села, для того, щоб молодь більше спілкувалася і не проводила весь час у гаджетах. Сподіваємось, що це не останній захід, проведений на базі нашого будинку культури і ви ще порадуєте нас цікавими новинками".
Відвідала Бібліобар й в.о. начальника відділу культури, сім’ї, молоді та спорту Едіта Петер, яка виступила з завершальним словом та подякувала організаторам, учасникам заходу. Як зазначила п. Едіта: "Сучасні бібліотеки можуть запропонувати багато цікавої, потрібної, корисної, розвиваючої та мотиваційної літератури, тому необхідно в теперішньому суспільстві відвідувати бібліотеки. Проводити подібні заходи важливо і потрібно в першу чергу для того, щоб згуртувати мешканців громади".
Від організаторів "Літературного гурману" в особі Інни Ключкей директора КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради" бібліотеці с. Р. Поле була подарована гра "Українограйчики", яка радуватиме користувачів філії.
Сподіваємось, що нам вдалося об'єднати жителів села, збільшити "живе" спілкування серед молоді, привернути увагу молоді до читання та показати всім, що у бібліотеках є сучасні якісні, яскраві, цікаві, захоплюючі, мотиваційні книги.
Даний проєкт реалізується в рамках конкурсу соціальних ідей "Активні громадяни" у Закарпатській області за підтримки проєкту «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості (SC3)», що співфінансується Європейським Союзом та Британською Радою в Україні в партнерстві з ГО «Молодіжна платформа».

РІДНА МОВА МОЯ ПОЕТИЧНА Й ПИСЕМНА

 

Єдиний скарб у тебе – рідна мова.

Заклятий для сусіднього хижацтва.

Вона твого життя міцна основа,

Певніша над усі скарби й багатства.

(П. Куліш)

Міжнародний день рідної мови започаткували у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Однак початок цьому святу дали трагічні події. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови. З 1971 року, після проголошення незалежності Бангладеш, цей день відзначають в країні як день мучеників, які загинули за рідну мову. За пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

За даними цієї організації, сьогодні у світі існує близько 6 тисяч мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. Зокрема, лише в Європі під загрозою перебувають 30 мов, 13 із яких – на межі зникнення.

Найбільший скарб народу – це його мова. Саме мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації й змінює державу. Занепадає мова – зникає і нація. Коли ж мова стає авторитетною, перспективною, необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає як нація так і держава.

 Мова – це невичерпна духовна скарбниця, в яку народ безперервно вносить свій досвід, всю гаму свого розуму і почуття. Мова – це канва, на якій людина вишиває узори свого життя. Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби. Багато, дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша рідна, наша невмируща мова, мужньо витерпівши наругу і найлютіших царських сатрапів та посіпак шляхетно-панських, і своїх панів та підпанків.

 В мові  тисячолітня історія нашого народу – історія тяжка, кривава, із злетами і падіннями, осяяна духом свободи та незалежності Української держави, бо ж український народ віками змушений був, і зарас так само із зброєю в руках оборонятися і відстоювати своє право на вільне життя. Тому в українській мові ми відчуваємо брязкіт схрещених шабель уславлених на весь світ козаків запорожців, незламних опришків і гайдамаків, заповзятих січових стрільців, феноменально мужніх юнаків-лицарів, відчайдушних воїнів УПА та ін.






 

пʼятниця, 18 лютого 2022 р.

Історична довідка до Дня Героїв Небесної Сотні

 Історична  довідка 

до Дня Героїв Небесної Сотні

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України.
Увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на державному рівні передбачено розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на період до 2020 року” від 23 серпня 2017 року №574-р. Відповідно до нього до Дня Героїв Небесної Сотні в навчальних закладах, військових частинах, закладах культури мають відбутися наукові, науково-практичні конференції, круглі столи, семінари, тематичні інформаційні, навчально-виховні, культурно-мистецькі та інші заходи з ушанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини.

У зв'язку з цим Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності та Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали для використання в освітньому просторі та у закладах культури, а також для використання в підготовці тематичних заходів, виступів і звернень представників влади, публікацій у засобах масової інформації, організації зустрічей із учасниками Революції Гідності.

Гідність людини є однією з найважливіших особистісних цінностей, закріплених у багатьох правових актах, в тому числі міжнародних. У Конституції України (стаття 3) гідність людини, як і її життя, здоров'я, честь, недоторканність і безпека, визнаються в нашій державі найвищою соціальною цінністю. Фундаментальними міжнародними актами проголошується, що визнання гідності кожної людини та її рівних і невід’ємних прав є основою свободи, справедливості і загального миру. Наприклад, у статті 1 Загальної декларації прав людини (1948 рік) йдеться: “Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах”.

Почуття гідності та честі, право на самовизначення є головними цінностями українців. Ці риси об’єднують наших героїв – борців за свободу та незалежність України різних часів: Української революції 1917–1921 років, Холодного Яру і повстанців 1920–1930-х, Української повстанської армії, учасників дисидентського руху, Революції на граніті, Помаранчевої революції, Революції Гідності.

Сьогодні, в умовах війни на сході України, маємо частіше згадувати доленосні події, які стали символом боротьби за свободу та гідність. Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символ Свободи. Саме тому Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції, визвольних змагань часів Другої світових війн.

Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.

“Небесною Сотнею” називають загиблих учасників Революції Гідності. Дехто з них загинув навесні 2014 року.

Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості.

Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.


Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб.

Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, здатну захистити суверенітет.

 Матеріали підготовлено 
"Публічна бібліотека Тячівської міської ради"

 

Скорботне зібрання та перегляд соціальних відеороликів до Дня Героїв Небесної Сотні

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. 
Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України.
Працівники КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради", взяли участь у  скорботному зібранні,  щоб  вшанувати  подвиг Героїв Небесної Сотні, також організували виставку "Герої не вмирають",  де були представлені макети зображень вуличної соціальної реклами "Портрети Героїв Небесної Сотні".
Опісля зібрання, всі охочі мали змогу переглянути соціальні відеоролики до Дня Героїв Небесної Сотні «Характери гідності» створених у рамках інформаційної кампанії Національного  музею Революції Гідності, які були продемонстровані присутнім у читальній залі Тячівської бібліотеки для дорослих









 

четвер, 17 лютого 2022 р.

Запрошуємо на перегляд відеороликів до Дня Героїв Небесної Сотні

 


Історична довідка до ДНЯ ДЕРЖАВНОГО ГЕРБА УКРАЇНИ

                                                         Історична довідка

                         до ДНЯ ДЕРЖАВНОГО ГЕРБА УКРАЇНИ

Тризуб є одним із трьох державних символів нарівні з прапором і гімном. Він має давню і цікаву історію.

Під знаком Тризуба обороняли Українську Народну Республіку, він був на нагородах і листівках Української повстанської армії, на лацканах піджаків учасників багатотисячних мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х.

Перша писемна згадка про український герб міститься у болгарському літописі «Хроніка Манасії» і датується X століттям. У літописі згадано стяги дружинників Київського князя Святослава Хороброго на яких був зображений символ великокнязівської влади – тризуб. Цей знак також активно використовувався за козацьких часів та в добу Гетьманату, зокрема зустрічається на полкових знаменах в арміях Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, а також в якості символіки адміністративно-територіальних одиниць. Так  Орільська паланка Запорізької Січі, яка територіально охоплювала землі  сучасних Донецької, Полтавської та Харківської областей України певний час використовувала зображення сокіла (тризуба) у якості власної печатки.

25 лютого  1918 року Мала Рада (орган Української Центральної Ради) ухвалила: «Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської держави часів Володимира Великого». Відтоді Тризуб офіційно стає державним символом Української Народної Республіки. Після проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року він став державним гербом i для західноукраїнських земель.

У міжвоєнний період Тризуб став символом боротьби українців за свободу. Його використовував Уряд УНР у еміграції та різні політичні організації. В тому числі на емблемі Організації українських націоналістів був Тризуб із мечем на місці середнього зуба. Символіка державності позначилася і в Українській повстанській армії: на елементах одягу, передусім головних уборах – мазепинках, петлюрівках, а також ременях. На них кріпили різного роду Тризуби. Інколи на одностроях були нарукавні нашивки із Тризубом.

В СРСР Тризуб був заборонений. Для комуністичного режиму він лишався ознакою націоналізму. Після відновлення незалежності України 24 серпня 1991 року Тризуб як малий державний герб затверджений 19 лютого 1992-го Постановою Верховної Ради України

Ставши Державним Гербом сучасної України тризуб символізує історичний та культурний зв’язок нашої країни з державними утвореннями українського народу часів Київської Русі, козаччини та Української Народної Республіки.

Найбільший в Україні тризуб розташовується в Івано-Франківській області. Він був викладений з білого каменю в 1992 р. на схилі гори. Під гербом викладено рік і слово «воля». Автором цього витвору став колишній вояк УПА Анастасій Козак, який таким чином вирішив вшанувати своїх побратимів. Місце він обрав не випадково – саме тут відбувались жорстокі бої між повстанцями сотні Пилипа Орлика та більшовиками. Герб достатньо великий, на нього пішло дві вантажівки каменю (гірського білого мергелю), який він переносив вручну в двох сумках (а на той час йому було вже 70 років).

Тризуб був і залишається символом прагнень нашого народу до волі, незалежності і процвітання, символізуючи для українців в усьому світі нерозривний зв’язок із Батьківщиною.

Матеріали підготовлено 

КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради"


 

Перегляд літератури "Дебальцеве. Хроніки сміливості та мужності"

Сьогодні, працівники  бібліотеки підготували перегляд літератури "Дебальцеве. Хроніки сміливості та мужності" до річниці бойових дій при Дебальцеві.

Перегляд літератури слугував доповненням години-спогадів "Бої за Дебальцеве - хроніка пекельних 2014-2015 років", яка відбулася у галереї ім. Ш. Голлоші.

На захід були запрошені учні шкіл, працівники бібліотених та клубних установ.







середа, 16 лютого 2022 р.

БИТВА ЗА ДЕБАЛЬЦЕВЕ (Історична довідка)


БИТВА ЗА ДЕБАЛЬЦЕВЕ.

ХРОНІКА СТІЙКОСТІ ТА МУЖНОСТІ 25.01.-18.02.2015р.

(Історична довідка)

17 лютого 2015 року розпочався вихід українських військ з Дебальцеве.

          Бої за Дебальцівський плацдарм - одне з найбільших військових операцій на Донбасі. З усіх боків у ньому взяли участь тисячі бійців, сотні одиниць техніки й артилерії.

          Найгостріша фаза тривала майже місяць - з 25 січня до 18 лютого 2015 року  й включала в себе як масовані артилерійські обстріли, так і перестрілки на малих відстанях зі стрілецької зброї, вуличні й танкові бої. Паралельно цьому в столиці Білорусі йшов переговорний процес, який завершився 12 лютого підписанням так званого "Мінська-2". Після відходу сил АТО з Дебальцевого і його околиць на Донбасі настало якщо не перемир'я, то принаймні відчутне зниження активності бойових дій (бої в Мар'їнці чи Широкиному за своїми масштабами все ж значно поступалися подіям лютого 2015 р.), а лінія фронту майже не змінювалася. За даними Міноборони, у другій половині січня 2015 р. Російські окупанти (кдрові підрозділи РФ) кинули всі свої сили на розширення територій "республік".          Наступ планували одночасно по трьох напрямках: Щастя-Трьохізбенка на Луганщині, а також Дебальцеве та Маріуполь на Донеччині. Головним напрямом удару став саме так званий "Дебальцівський виступ", який на кілька десятків кілометрів вклинювався у територію самопроголошеної "ДНР".

          У Генштабі говорили, що "програмою максимум" наступу під Дебальцевим у сепаратистів було захоплення Артемівська та Краматорська.

          Активний наступ на околиці Дебальцевого окупанти почали 25 січня. Штурм проходив за безпосередньої участі кадрових російських військових - до восьми батальйонних тактичних груп та артилерійських дивізіонів Збройних сил РФ.

          На початку лютого 2015р. у районі Дебальцівського виступу було зосереджено 4,7 тис. українських військових та 500 бійців МВС- міліції, Нацгвардії та СБУ.

          Їм протистояло близько 19 тис. окупантів. "Противник мав перевагу по всіх зразках важкого озброєння, зокрема по танках - у три рази, по артилерії - фактично в чотири рази.

У Дебальцевому з 14 лютого йшла підготовка до відходу. Були підірвані залізничні колії та інші об'єкти транспортної інфраструктури.

          Після встановлення умовного перемир'я окупанти перекинули до Дебальцевого, яке називали своїм внутрішнім районом, додаткові сили з інших напрямків. Як наслідок,  підтримки сил АТО в Дебальцевому вже майже не було.

          За таких умов Антитерористичний Центр та Генеральний штаб вирішили до ранку 18 лютого вивести всі підрозділи з району. Через морози планувалося виходити не лише автошляхами, а й польовими дорогами.

          Відведення військ проходило двома основними маршрутами невеликими колонами під прикриттям бойових броньованих машин та артилерії. Також був організований хибний маршрут, де імітувався рух колон.      

          У бойових умовах повний вихід з Дебальцевого відбувався у кілька етапів і тривав кілька діб. Комусь вдалося вийти на техніці, а деякі виходили пішки.

          Після завершення відходу сили АТО зайняли нову лінію оборони по річці Луганка. Бойовики намагалися атакувати нові позиції, втім, без особливого успіху. Загалом активні бої там продовжувалися до 21 лютого.

    

Матеріали підготовлено

КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради"

понеділок, 14 лютого 2022 р.

Виставка-спомин біля пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам

"Афганістан: його нам не забути" під такою назвою виставка-спомин привертала увагу перехожих біля  пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам, яку організували працівники КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради"














ПОБАЧЕННЯ У БІБЛІОТЕЦІ ВІДБУЛОСЬ!!!


ПОБАЧЕННЯ У БІБЛІОТЕЦІ ВІДБУЛОСЬ!!!

Атмосфера свята панувала сьогодні, 14 лютого, у нашій книгозбірні! 

Протягом дня користувачі мали змогу насолоджуватись читанням книжок, чудовою музикою та дарували нам книги!

Учні професійного ліцею разом з заступником по виховній роботі Аліною Мовнар, читали поезію про кохання, фотографувались біля виставки-відпочинку під назвою "Любов - це дуже дивна річ".

Долучилися до акції "Подаруй книгу бібліотеці" до Міжнародного дня дарування книг працівники КЗ "ОМЦКМ".  Цей день можна сміло назвати і днем закоханих у книжки!

Вітаємо зі святом, бажаємо палкої любові, теплих почуттів, а також ясравих вражень від прочитаних книг!











 

середа, 9 лютого 2022 р.

ДЕНЬ ВАЛЕНТИНА, Міжнародний день дарування книг

 "Любов-це дуже дивна річ" під такою назвою для наших улюблених читачів організована виставка-відпочинок!

Для вас, наші Валентинки, оформлена комфортна зона відпочинку, де ви зможете не лише насолодитися класними книгами, які є у фонді бібліотеки, але й приємно відпочити.

Бонусом і подарунком від нас стане запашний гарячий чай))), який зігріє вас в таку холодну погоду.

Тож завітайте до біблоітеки, адже це - ТВОЯ БІБЛІОТЕКА НА ВСІ 100%!!!

Все для наших читачів, в рамках святкування у вересні,  75-річчя від дня заснування книгозбірні!

Р.S. Міжнародний день дарування книг!!! Будемо раді подарункам-книгам від вас!




вівторок, 8 лютого 2022 р.

Рубрика "Письменники-ювіляри" Є. Гребінка

Письменник Євген Гребінка народився в лютому  1812 року та прожив 36 років. Майже половину життя займався літературною діяльністю. За 15 років надрукував понад 50 повістей, романів та оповідань. До дня народження письменника Суспільне зібрало факти з життя і творчості літератора.