середу, 30 червня 2021 р.

Настрій - в дорогу, книгу - у валізу!!!

 Настрій - в дорогу, книгу - у валізу!!!

У бібліотеці на вас чекає Валіза Вражень!

Атмосфера літа разом з книгами!!!

Гостинно запрошуємо  обрати саме вашу книгу!!!

Чекаємо, завжди з вами : КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради"





Унікальна виставка майстрині з мозаїчного розпису Марії Кронг та виставка випускників КЗ "ДШМ Тячівської міської ради"

Пориньте  у світ мис
тецтва разом з нами!!!

25 червня в бібліотеці  відбулося відкриття виставки  з мозаїчного розпису  майстрині з м. Тячів - Марії Кронг та виставки випускників КЗ "ДШМ Тячівської міської ради"

Виставка діятиме до 2 липня включно!!!

Тож часу обмаль, поспішайте відвідати унікальні роботи єдиної на Закарпатті  майстрині Марії Кронг та цікаві картини випускників ДШМ!








 

пʼятницю, 25 червня 2021 р.

   До 25-ї річниці Дня Конституції України в Тячівській бібліотеці для дорослих діє книжкова виставка-інсталяція "Конституція України – символ державної величі", де читачам запропонована правознавча, історично-довідкова  література, яка відображає найважливіші шляхи становлення Україною власної Конституції.  Також виставка стала вдалим доповненням до заходу з нагоди свята у фойє Тячівського Будинку культури.

   Актуальною та цікавою для читачів стала книга Володимира Кампо "Конституція і становлення конституційної демократії в Україні (2014-2018рр.) від УІК, представлена на виставці.  На сторінках цієї книги читач знайде відповіді на безліч суспільно-правових питань щодо становлення конституційної демократії в Україні, реформи судової влади, особливостей функціонування окремих конституційних інститутів, кризових явищ під час переходу до конституційної демократії й перспектив України на шляху до утвердження конституційних цінностей: захисту гідності й прав людини, верховенства права тощо. Книга для широкого громадського загалу, державних і муніципальних службовців, викладачів і студентів, які вивчають конституційне право, історію, політологію й інші гуманітарні науки, для депутатів усіх рівнів рад, активістів громадянського суспільства, представників ЗМІ, громадських організацій, юристів-практиків тощо.














четвер, 24 червня 2021 р.

 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ  - 25

Інформаційна довідка


Цьогоріч Основному Закону держави виповнюється 25 років. Основний закон держави був ухвалений в ніч на 28 червня 1996 року. Народні депутати майже добу працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі без перерв. Цій важливій події передували 6 років важкої праці, консультацій, дебатів і домовленостей.

"Є Конституція!", – такими словами тодішній голова Верховної Ради Олександр Мороз сповістив про ухвалення Основного закону. Відбулося це голосами 315 народних обранців.

У преамбулі, тобто вступній частині, наголошується, що Рада ухвалила Конституцію від імені українського народу – громадян України всіх національностей.

Тому в день ухвалення Основного закону й святкується День Конституції.


Сучасна історія Конституції України розпочалася 28 червня 1996 року. Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло становленню України як самостійної та незалежної держави і повноправного суб’єкта міжнародних правових відносин.

Цікаві факти про Конституцію України

28 червня – День Конституції України – єдине державне свято, яке закріплене в самому Основному законі нашої держави.

Президент України складає присягу на вірність народу, поклавши руку на Конституцію та на Пересопницьке Євангеліє.

Починаючи з 1990 року й до ухвалення Основного закону, було запропоновано 15 проектів Конституції України. Найгостріші дискусії точилися довкола питань розподілу повноважень між гілками влади, державної символіки, приватної власності, статусу Криму та російської мови.

Президент України Леонід Кучма не був присутній на засіданні парламенту, однак прибув до сесійної зали за декілька хвилин до остаточного ухвалення.

У 2011 році була презентована перша мініатюрна Конституція України – книжка розміром 2х3 см. Вона містить 160 сторінок, а кожна літера не більш як 1 мм. Важить книга всього 15 г. Художник-графік Ігор Степанов витратив на її створення близько двох місяців.

2019 року в мережі Інтернет з’явилася електронна Конституція України для дітей у вигляді коміксів. Її авторами стали брати Капранови, а художником – Олександр Костенко.

Підготовлено 

КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради"



 

середу, 23 червня 2021 р.

ОГОЛОШЕННЯ!!! Настрій – в дорогу, книгу – у валізу!

 


Настрій – в дорогу, книгу – у валізу!

Попереду літо – найулюбленіша пора для всіх. Чимало хто мріє про відпочинок біля моря, дехто вирушить у захоплюючі подорожі до давно омріяних місць.

Та чи можна уявити навіть найцікавіший відпочинок без книг? – Звичайно ж ні! Приходьте до бібліотеки – тут на Вас чекає книжкова "Валіза вражень", де Ви зможете обрати книгу, яка зробить Ваш відпочинок цікавішим, а спілкування приємнішим. Пориньте в атмосферу літа разом з улюбленими книгами.

Цікавих Вам зустрічей у бібліотеці!







вівторок, 22 червня 2021 р.

22 червня - День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні


 
22 червня - День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

(Історична довідка)

Щороку 22 червня український народ відзначає День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. Згідно з указом Президента України від 17 листопада 2000 року, день встановлено з метою: «…всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…».

Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Саме як страшну трагедію її пам'ятають і згадують в усьому світі. 

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і часом вбивати інших українців. У розгромі нацизму брали участь українські солдати в лавах Радянської армії (понад 6 млн), вояки УПА (понад 100 тис.). Друга світова війна для України не обмежувалася лише бойовими діями та окупацією її сучасної території, а й включала участь українців у бойових діях на всіх воєнних театрах. Українці і вихідці з України перебували у військових з'єднаннях інших держав: Польщі (120 тис. у 1939 р.), США (до 80 тис. у 1945 р.), Канади (до 45 тис. у 1945 р.), Франції (до 5 тис. у 1940 році). З різних причин українці воювали і по інший бік: у військах Німеччини (від 600 осіб у 1939 році до 250 тис. у 1941–1945 рр.), Румунії (24 тис.), Угорщини (до 20 тис.), Словаччини (до 2 тис.), Хорватії (1,5 тис.).

За даними українських істориків, прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн осіб, загальні демографічні – понад 13 млн, економічні – 285 млн тогочасних рублів. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації, надалі з тавром "зрадників" прийнявши на себе тягар лихоліття, поки країна збиралася із силами.

Друга світова війна відкрила для українців руйнівну "силу" обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл тощо). Разом з тим тривалий час замовчувались численні злочини комуністичного режиму на нашій землі (розстріли політичних в'язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих у море разом із санітарними машинами, тощо).

Таке відбувалося по всій Україні. Документальне підтвердження знаходимо в унікальному багатотомному історико-меморіальному виданні "Книга Пам'яті України", на сторінках якого увічнені імена мільйонів загиблих. У 250 томах за областями, за кожним населеним пунктом подані імена полеглих. Дати мобілізації і загибелі воїнів указують на дуже короткий бойовий шлях, а за прізвищами бачимо великі родини.

У зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти – сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років.

Таким є Український вимір Перемоги.

Сьогодення історії нашої держави навчає нас особливо гостро усвідомлювати ціну свободи, миру та безпеки. Тож священним обов’язком кожного із нас є – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв зі зброєю в руках наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.

Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!


Матеріали підготовлено

КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради"


четвер, 17 червня 2021 р.

 День молоді: історія свята

(Інформаційна довідка)



Щорічно в останню неділю червня в Україні святкують День молоді. Свято було встановлене на підтримку ініціативи молодіжних організацій та об’єднань Указом Президента від 22 червня 1994 року. 

Міжнародний день молоді був створений завдяки резолюції Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1999 року. Пропозиція щодо створення такого свята надійшла від Всесвітньої конференції міністрів у справах молоді, що відбулася в Лісабоні роком раніше. Таким чином, перший Міжнародний день молоді святкувався в 2000 році. 

Ще до святкування першого Міжнародного дня молоді було прийнято рішення про популяризацію цього свята серед населення, а особливо серед молодих людей. Завдяки цьому проходило безліч різних інформаційних заходів. День молоді в Україні відзначали ще в складі Радянського союзу. Ще тоді, 7 лютого 1958 року, уряд встановив День радянської молоді і його відзначали в останню неділю червня.

Та коли Україна стала незалежною, то в 1994 році президент Леонід Кравчук підписав новий указ про святкування Дня молоді. Таким чином в вже незалежній країні узаконили свято на підтримку ініціативи молодіжних об'єднань і організацій України.

У День молоді в Україні прийнято заохочувати і нагороджувати успіхи найталановитішої молоді в різних професійних галузях - науковців, виробничників, військових, спортсменів, артистів, тощо. Тож щороку Кабмін вручає з цього приводу 60 премій.

Крім того, у це свято в багатьох українських містах влаштовують фестивалі, концерти, виступи, флешмоби, кінопокази, квести, конкурсні програми, спортивні змагання, розваги, майстер-класи, виставки, конференції тощо.

До святкування Дня молоді в Україні долучаються всі охочі. Хоча молоддю прийнято вважати людей віком від 18 до 35 років, чисельність яких, згідно зі статистикою, в Україні становить понад 22% від загальної кількості жителів. Проте, згідно з офіційними нормами Всесвітньої організації здоров’я, в категорію молодих людей потрапляють особи до 44 років.

Але загалом, немає різниці, скільки вам років! Якщо ви молоді душею, то День молоді – і ваш день також.

Бібліотеки теж не лишаються осторонь молодіжних справ. Бібліотечні працівники проводять флешмоби, краєзнавчі квести, марафони, різноманітні вікторини, конкурси, головоломки, презентують власні мультимедійні ресурси, які популяризують книги та читання. Адже українська молодь – це надія нашого суспільства на побудову успішної європейської країни.


Матеріали підготовлено

КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради"


 



четвер, 10 червня 2021 р.

         Батько українського бестселера – Василь Шкляр.

Василь Миколайович Шкляр народився 10 червня 1951 року в селі Ганжалівка Лисянського району на Черкащині. Пізніше родина переїхала до міста Звенигородки, де Василь Шкляр закінчив 10-річну школу зі срібною медаллю. Потім він вступив на філологічний факультет Київського університету, але диплом про вищу освіту отримав у Єреванському університеті.

Спочатку Василь Шкляр працював у пресі, а потім перейшов на творчу роботу. Займався політичною журналістикою, бував у «гарячих точках». Також свого часу був прес-секретарем Української республіканської партії. У березні 1998 року був кандидатом у народні депутати України від виборчого блоку «Національний фронт». А у 2000-2004 роках був головним редактором видавництва «Дніпро».

Василь Шкляр є членом Спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Він також є автором книг: «Перший сніг», «Живиця», «Праліс», «Ностальгія», «Тень совы», «Ключ», «Елементал», «Кров кажана», «Декамерон», «Репетиція сатани», «Черешні в житі».

Василь Шкляр – лауреат багатьох літературних премій. Зокрема, «Золоте перо», «Золотий Бабай», за найкращий гостросюжетний роман, «Коронація слова», перша премія в номінації «Роман», «Спіраль століть», міжнародна премія в жанрі фантастики у номінації «За найкращу україномовну фантастику».

Найбільшу популярність письменникові з Черкащини приніс роман на тему історії рідного краю – це був «Залишенець» або ж «Чорний Ворон» – під цими назвами роман про боротьбу повстанців Холоного Яру проти більшовиків вийшов практично одночасно у двох різних виданнях у 2009 році.

Саме життя Василя Шкляра теж могло б стати сюжетом книги. Чого варта тільки історія визнання його лауреатом Шевченківської премії 2011 року за книгу «Чорний Ворон». Письменник відмовився отримувати премію, поки при владі залишався тодішній міністр освіти Дмитро Табачник, якого Шкляр назвав одіозним українофобом. Помстившись патріотові за його позицію, Віктор Янукович не включив Шкляра до Указу про нагородження. І тоді Василя Шкляра визнав сам Холодний Яр – кошти, зібрані зібрані по всій Україні патріотами були фактично рівними тими, від яких він відмовився. Це стало першою і поки що єдиною «народною» Шевченківською премією – її Василеві Шкляру привселюдно вручили під час багатотисячних вшанувань пам’яті отамана Василя Чучупаки у Холодному Яру навесні 2011 року. Ця премія – не за матеріальним, а за моральним чинником – найдорожча у колекції відзнак письменника.

Василь Шкляр – гордість нашої сучасної літератури, співець українського спротиву тоталітарним режимам усіх часів.

         10 червня, з нагоди 70-річчя від дня народження письменника в Тячівській бібліотеці для дорослих оформлена виставка-вітання "Василь Шкляр: з красою правди по життю", де всі відвідувачі мали змогу ознайомитися з книгами-бестселерами письменника та переглянути фільм за мотивами однойменного роману Василя Шкляра "Чорний ворон".











                Рубрика "Новинки нашої бібліотеки від УІК"

Василь Шкляр − один з найвідоміших, читаних і «містичних» сучасних українських письменників, «батько українського бестселера». Його біографія сповнена пригод і романтики – їх Шкляр переносить і на сторінки своїх книг… Одна з таких – роман "Характерник", книга, отримана бібліотекою від Українського інституту книги, неймовірно захоплююча і  обов'язкова для прочитання.

У другій половині ХVІІ століття в Запорозькій Січі сталася неймовірна подія, яку зафіксовано в архівах тодішньої Московії і яку не оминув увагою жоден доскіпливий хроніст козаччини. Та особливого чару ця пригода набуває під пером письменника, що на основі документальних джерел творить яскраву історичну реальність з життя «лицарів списа і шаблі». Кошовий Сірко, кинувши виклик самому цареві, розпочинає велику, вкрай небезпечну гру з Москвою. І треба зробити неможливе, аби в цьому поєдинку зберегти козацьку честь і гідність матері Січі. Хто просуне голову в пащу скаженого звіра?

Книги отримані завдяки Українському інституту книги



 

середу, 9 червня 2021 р.

Збірник матеріалів "Бібліотека як важлива складова загальнокультурних процесів сучасності"

Знайти інформацію про бібліотечну справу області, проблеми сучасноті, коротку довідку про кількість бібліотек у районах можна у книзі "Бібліотека як важлива складова загальнокультурних процесів сучасності".  
Збірник матеріалів науково-практичної конференції присвячений 75-річчю Закарпатської ОУНБ ім. Ф. Потушняка, містить статті бібліотечних фахавців  Закарпаття, зокрема статтю  Інни Ключкей директора КЗ "Публічна бібліотека", колишньої Тячівської районної ЦБС з темою "Організація бібліотечного простору в реаліях сьогодення". В статтях відзначаються певні здобутки книгозбірень за останнє пятиріччя, а також проблеми та виклики, що постають перед бібліотеками в реаліях сьогодення. У конференції взяли участь провідні фахівці Національної бібліотеки України ім. Я. Мудрого. видання доповнено короткими виданнями про структурні підрозділи Закарпатської ОУНБ ім. Ф. Потушняка та про публічні бібліотеки краю, а також ілюстровано фото-фактами з життя бібліотек.





Рубрика "Новинки нашої бібліотеки від УІК"

                      Рубрика "Новинки нашої бібліотеки від УІК"

Сім років тому на Донбасі почалась війна, яка забрала 13 тис. життів, перекроїла карту України і долі мільйонів людей. Про ці події написано багато книг, що розкривають всі таємниці конфлікту з ворогом.

Пропонуємо вашій увазі такі книги про війну:

Ірина Вовк. На щиті. Спогади родин загиблих воїнів.

Тритомник "На щиті" львівської військової журналістки Ірини Вовк потрапив до номінації Всеукраїнського рейтингу "Книга року". "На щиті" – це книга розповідей про військових, які загинули на Сході.

Перша частина тритомника «На щиті» Іловайськ відтворює в оповідях становлення українського війська в умовах ворожого вторгнення й сепаратистського руху. Імена перших загиблих під «Градами», у літаку чи у гелікоптері, «на броні» чи «на розтяжках», на кургані Савур-могила, в Луганському аеропорту чи в підступному «зеленому коридорі» Іловайська вже належать новітній історії.

Друга книга тритомника Донецький аеропорт — про загиблих у «котлі» Цвітних Пісків (цей епізод війни чомусь лишився непоміченим), про розстріляну Луганщину під містом промовистого імені — Щастя, про донецький форпост  — ДАП, що у свідомості громадян постає «символом», за який  полягли герої-кіборги, полонені й розстріляні після тортур.

Третя книга тритомника — оповіді про оборонців Дебальцевого, загиблих спекотного літа 2014-го і у найтяжчі  зимові місяці 2015-го; про непохитних вояків Світлодарської дуги, про героїв Авдіївки, Зайцевого й Мар’їнки, що пролили свою кров на точках «нуль».  Вояки оживають у спогадах матерів і батьків, братів і сестер, дружин і дітей, щоб ми не змарнували історичного шансу незалежності.

Спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані, — це потреба людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут.

У виданні використані фотоматеріали з родинних архівів.

Ірина Вовк, Дарья Бура. Ізоляція. Таємні в’язниці Донбасу в оповідях врятованих від тортур та смерті Спогади тих, хто пройшов пекло і вижив: бранців донецьких і луганських підвалів, сумнозвісної «Ізоляції» та донбаських колоній. Це оповіді тих, кого вдалося обміняти 29 грудня 2019 року, тих, хто втішився відчуттю української землі на КПВВ «Майорськ». Попри суперечки щодо самого обміну: неоднозначність тих, хто повернувся до України і біль через звільнення «беркутівців», додому таки повернулися й ті, хто жертвував життям, сім’єю, спокоєм і здоров’ям заради рідної української землі. Про життя «до» і «після», про життя Донбасу в часі війни, про звірства і злочини бойовиків, про жахи і тортури в полоні в цій книзі розповідають українські військовики, журналісти, блогери, помічники військових, медики й місцеві мешканці.

Артем Шевченко Слов’янськ. Початок війни.  Свідоцтва, викриття та сповіді… «Словянськ. Початок війни» — це документальне дослідження та хронікальний літопис найважливіших епізодів битви за місто Словянськ Донецької області, захоплення якого загоном бойовиків ГіркінаСтрєлкова» 12 квітня 2014 року стало початком гібридної збройної військової агресії РФ на українському Донбасі. Кожен розділ книжки має символічну назву зі словом «перший», яка відбиває суть того, що відбувалося навесні 2014 року: «Перша кров», «Перша зрада», «Перша страта», «Перший бій», «Перша перемога»… У книжці використано архівні фото й записи інтерв’ю з ключовими військово-політичними керівниками України, які ухвалювали головні рішення в ті буремні часи. Також у кожному з епізодів з’являються спогади героїв, що безпосередньо брали участь у тих драматичних, героїчних і трагічних подіях.

Книги отримані завдяки Українському інституту книги 

вівторок, 8 червня 2021 р.

Рубрика "Новинки нашої бібліотеки від УІК"

 Рубрика "Новинки нашої бібліотеки від УІК" 

Ukraїner. Країна зсередини

«Ukraїner. Країна зсередини» — книга за мотивами першого кола масштабної експедиції Україною, яка тривала з літа 2016-го до зими 2018-го року й охопила всі історичні регіони — від Слобожанщини до Поділля, від Волині до Таврії. У книзі зібрано найяскравіші моменти з мандрівок унікальними куточками країни: історії людей та місць, що надихають, зворушують і дивують, а також вражаючі фото, які показують Україну справжньою, несподіваною, цікавою та автентичною.

Ініціатор проекту — Богдан Логвиненко.






Книги отримані завдяки Українському інституту книги 

          14 березня, Україна відзначає День українського добровольця. Цей день встановлено Верховною Радою України з метою вшанування мужно...