середа, 27 квітня 2022 р.

 

"Співець Срібної Землі"

/До 125 - річчя від дня народження Василя Степановича Ґренджі-Донського/

 Василь Степанович Ґренджа-Донський – український поет, прозаїк, драматург, публіцист, редактор, перекладач, громадсько-культурний і політичний діяч – народився 24 квітня 1897 року у с. Воловому (нині смт Міжгір'я) на Закарпатті у типовій верховинській родині.

 Життя і творчість В. Ґренджі-Донського охоплюють два важливі періоди. Перший — на рідному Закарпатті, де він писав і видавав власні твори та редагував журнал «Наша Земля» (1927-1928)/

Другий період — на еміграції в Словаччині, куди В. Ґренджа-Донський зі своїми однодумцями втік з мадярської в'язниці після придушення незалежної Карпатської України.

 З ім'ям В. Ґренджі-Донського тісно пов'язані розвиток і становлення нової української літератури та національного відродження на Закарпатті.

 

Його збірка поезій «Квіти терньом», що вийшла друком у 1923, була першою в краї книгою світського автора, написаною українською літературною мовою, а інша — «Шляхом терновим», 1924 року видання — першою книгою, опублікованою українським фонетичним правописом.

 Відтак з'являлися книжка за книжкою В. Ґренджі-Донського: збірка поезій «Золоті ключі» (1923), «Тернові квіти полонин» (1928), «Тобі, рідний краю» (1936), «Збірка оповідань з карпатських полонин» (1926), «Покрив туманом співучі ріки…» (1928), історична поема «Червона скала» (1930), історична повість «Ілько Липей — карпатський розбійник» та ін.

Дух Карпатської України витав у ньому до кінця життя. Подіям, пов'язаним з розбудовою Карпатської України, присвятив книгу спогадів «Щастя і горе Карпатської України. Щоденник. Спогади». Повне видання творів В. Ґренджі-Донського у 12-ти томах видала в США його дочка Аліса.

 В. Ґренджа-Донський — автор збірок поезій, історичних драм, повістей, мемуарів.

 Василь Ґренджа-Донський помер 25 листопада 1974 року у Братиславі (Словаччина).







 

23 квітня, світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання.

Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996 року. Зважаючи на те, що «в історичному розумінні книга є найбільш потужним фактором поширення знання і найбільш надійним засобом його збереження», День книги покликаний наголосити на фундаментальній важливості книжки та її незамінності в інформаційному суспільстві. Одна з головних його цілей – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.

 

Вважається, що День книги відзначався ще в першій половині XX століття. Ідея його створення належить письменникові й редакторові з Валенсії Вісенту Клавелю Андресу. У 1926 році іспанський король Альфонс XIII розглянув його пропозицію і підписав королівський указ, згідно з яким 7 жовтня (вважалося, що в цей день народився Сервантес) запроваджується День іспанської книги. У 1930 році День книги в Іспанії перенесли на 23 квітня, коли, ймовірно, помер письменник. 

 

 

понеділок, 25 квітня 2022 р.

Виставка-пам’ять "Чорнобиль усім нам болить"

До дня катастрофи на Чорнобильській АЕС  в бібліотеці для дорослих КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради" підготовлена виставка-пам’ять "Чорнобиль усім нам болить". Тож, запрошуємо ознайомитися з виставкою, яка об 11.00 к.ч. буде перенесена до галереї ім. Ш. Голлоші і слугуватиме доповненням години-пам’яті "Чорнобиль - скорбота пам’яті людської".






Історичні факти до 36-х роковин катастрофи на Чорнобильській АЕС

Історичні факти до 36-х роковин катастрофи на  Чорнобильській АЕС


26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29 березня 1990 року 26 квітня оголошено Днем Чорнобильської трагедії. Генеральна Асамблея ООН 8 грудня 2016 року спеціальною резолюцією A/RES/71/125 визначила 26 квітня, як Міжнародний день пам’яті катастроф на Чорнобильській АЕС.

Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до непоправних медичних, економічних, соціальних і гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 

Історична довідка

25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС мали експериментально зупинити четвертий енергоблок, щоб вивчити можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини не відповідали плану випробування, його не скасували.

Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація вийшла з-під контролю. О 01:25 з інтервалом у кілька секунд прогриміли два вибухи. Реактор повністю зруйнувався. Спалахнуло понад 30 вогнищ пожежі. Основні погасили через годину, а повністю ліквідували загоряння до 5-ї ранку 26 квітня. Проте пізніше виникла інтенсивна пожежа у центральному залі 4-го блоку, з якою боролися з використанням вертолітної техніки аж до 10 травня.

На момент аварії в приміщенні 4-го енергоблоку перебували 17 працівників.

Від променевої хвороби всі вони померли до 20 травня 1986-го в московській лікарні № 6. Ще 14 осіб із персоналу станції одержали дози, що спричинили променеву хворобу 3-го та 4-го ступенів.

Наступного дня після аварії урядова комісія ухвалила рішення про негайну зупинку 1-го і 2-го енергоблоків та евакуацію населення Прип’яті (так званої 10-кілометрової зони). Перше офіційне місцеве повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС з'явилося лише через 36 годин – опівдні 27 квітня на прип'ятському радіо оголосили про “тимчасову евакуацію” мешканців Прип'яті – найближчого до ЧАЕС міста з населенням близько 50 тисяч.

На ліквідаційні роботи відразу кинули військовослужбовців. Влітку залучили військових запасу та вільнонайманих. За неповними даними, участь у ліквідації наслідків брали 600 тисяч осіб. Через опромінення багато з них захворіли.

Пожежні прибували “з голими руками”, без жодних засобів захисту, приміром спеціальних ізолюючих протигазів, через що радіоактивні речовини потрапляли в дихальні шляхи. Сумарна активність радіоізотопів, викинутих у повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30–40 разів більшою, ніж у Хіросімі. Опромінилися майже 8,5 мільйони людей.

Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах

1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.

2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.

30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.

500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.

8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.

90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.

Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.

2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.

200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.

10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів Кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.

400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.

26 квітня–жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала.

У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію;

у грудні 1987 року відновив роботу 3-й, 4-й енергоблок не запрацював.

1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.

Грудень 1995 року – підписання меморандуму між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.

15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.

Вересень 2010-го – закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком,

у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мало накрити “Укриття”,

у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.

29 листопада 2016 року завершили спорудження укриття над 4-м енергоблоком.

Матеріали підготовлено

КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради"

четвер, 21 квітня 2022 р.

"Диво із див-українська писанка"

 

Великдень - це одне з найбільших свят у світовій історії і головне ​​у році для всіх православних християн.

Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, збагачуватися духовно, допомагати ближньому, дарувати надію і підтримувати віру в серцях на щасливе і радісне майбутнє.

Тому вже традиційно напередодні свята у нашій книгозбірні організовується виставка української писанки.

 "Диво із див-українська писанка" таку назву має цьогорічна виставка-інсталяція, на якій представлене велике розмаїття писанок в різних техніках: великодні писанки, дряпанки, мотанки, крапинки, мальованки, крашанки, а також великодні композиції, книги про традиції святкування, які створюють неперевершений настрій світлого Христового Воскресіння. Відвідувачі мають змогу переглянути писанки та пасхальні композиції протягом великодніх свят.

Мудрі люди кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки». І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії та уяви. Кожна писанка — це окремий малесенький світ. Тут і небо із зорями, й вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, засіяне поле і триверхі церкви — усе це вималювано в певному порядку для того, щоб підтримувати лад та рівновагу в нашому великому світі.

Виставка вражає своєю неповторністю, колоритністю та якісним рівнем виконання представлених робіт.

 













середа, 13 квітня 2022 р.

 

День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно указу Президента України «Про День довкілля». Свято було задумано на честь Стокгольмської конференції з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху, оскільки цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором і ідеологом всесвітнього Дня довкілля.

Головна мета свята – підвищення рівня свідомості українців в питаннях, що стосуються збереження безпеки навколишнього середовища.

Щорічно влада, громадські організації, екологи закликають українців та всіх, хто піклується про природу, взяти участь у квітневому суботнику, висадці дерев, наведенні порядку на вулицях, у парках і скверах, озелененні територій, збиранні сміття, а також проведенні різних конференцій та лекцій, які підвищують усвідомленість населення в екологічних і природоохоронних питаннях.

В Тячівській бібліотеці для дорослих діє книжкова виставка "Хто землю шанує, той чує її голос" 

Чистота нашої землі – у наших руках! Зберегти красу природи, сприяти її оновленню – завдання кожної людини.

 






вівторок, 5 квітня 2022 р.

 

    Всесвітній день здоров'я відзначається щорічно 7 квітня. В цей день в 1948 році вступив у силу Статут Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).

ВООЗ присвячує кожен щорічний Всесвітній день здоров'я актуальним темам.  Всесвітній день здоров'я  - це шанс звернути увагу на тему здоров'я та нагадати усім про важливість піклування про нього. Всесвітній день здоров'я - це підказка та заклик підтримувати активний спосіб життя, щоб залишатися здоровим і запобігати хворобам.

Багатовікова мудрість народу про ключову роль здоров’я в житті людини вкоренилося у нашій суспільній свідомості висловом: «Буде здоров’я ‒ решта все додається». І дійсно, наявність або відсутність у людини цього найціннішого стану, докорінно визначає його повсякденне життя, соціальне і суспільне оточення. Тема здоров’я сьогодні дуже актуальна, адже весь світ бореться з реальною загрозою вірусу  Covid-19.

 До Всесвітнього дня здоров’я працівниками Тячівської бібліотеки для дорослих  була підготовлена книжкова виставка «Шлях до здоров'я нації», на якій представлені  книги про здоровий спосіб життя,  лікарські рослини, історію медицини, видатних лікарів та тека-накопичувач Covid-19 "Короновірус в Україні"

Бути здоровим – вимога часу, яка має прямий стосунок до Всесвітнього дня здоров’я. Здоров’я – це життєва енергія, натхнення і задоволення від насиченого подіями життя. Це здатність ставити цілі й досягати їх, максимально реалізовувати свій потенціал. Піклуватися про своє здоров’я – це актуально, модно і престижно.

Будьте здорові і піклуйтеся про своє здоров'я та здоров'я своїх близьких кожного дня, адже це запорука щасливого життя.











пʼятниця, 1 квітня 2022 р.

 

    2 лютого відзначається 165 років від дня народження Шімона Голлоші, основоположника Нодьбанської художньої школи, яка справила великий вплив на формування закарпатської школи живопису.

Народився художник 1857 р. у місті Сіґет (нині Суґету Мармаціей у Румунії). З 1875 по 1876 роки навчався в школі декоративних мистецтв у Будапешті, а з 1878 по 1882 роки – в Мюнхенській академії мистецтв. Період творчого становлення художника припав на злам ХІХ і ХХ століть – це був період творення у багатьох європейських країнах національних художніх шкіл на противагу офіційному академізму. Для угорського (на той час і закарпатського) та й східноєвропейського мистецтва загалом таким творчим чинником стала знаменита Нодьбанська школа (за назвою міста Нодьбаня, нині Бая-Маре в Румунії), яку й створив у 1886 році Голлоші. У Нодьбанській школі молоді митці з різних країн готувалися до вступу в Мюнхенську академію. Заклад став осередком для молодих талантів, які прагнули реалістичного зображення оточуючого світу за допомогою нових, неакадемічних засобів. За сімнадцять мюнхенських років Голлоші став відомим у Європі художником і педагогом. Найвідоміші його роботи цього періоду: «Марш Ракоці», Вилазка Зріні», «Апостол», «Поле» та інші.

За якийсь час митець переносить свої літні пленери до закарпатського містечка Тячів, відтак засновує там мистецьку колонію, яку назвали «угорським Барбізоном». З 1915 року Голлоші живе у Тячеві постійно, творить разом із студентами на пленерах, виконує портрети, жанрові композиції, пейзажі. У цей останній період творчості домінує пейзаж, який набуває рис імпресіонізму і певної емоційності: «Околиця Тячева» (1912), «Пейзаж біля Тячева» (1910), «Двір із возом» (1912), «Двір» (1912), автопортрети тощо. Шимон Голлоші створив і очолив альтернативні мистецькі школи в Мюнхені, Нодьбані й Тячеві, через які пройшли більше сотні учнів із усього світу.

Помер художник у 1918 р. у Тячеві. Більшість його робіт зберігаються в Угорській національній галереї (м. Будапешт), окремі – у приватних колекціях та у Краєзнавчому музеї м. Бая-Маре, Румунія.





 

  На 82 році життя перестало битися серце шанованої та поважної людини, колишньої колеги Ірини Степанівни Гашпар (1940 р.н.). Багато років...