Історія створення Тячівської ЦБС
Закарпаття має цікаву і багатогранну історію духовного і культурного розвитку. В основі її лежить багато чинників, серед яких один з важливих, безумовно, – це географічне розташування краю. Як стверджують вчені тут уже в Х–ХІІ столітті були відомі численні пам’ятки давньоруської писемності, які проникли сюди різними шляхами – через торгівлю, ремісничі стосунки, мандрівників-ченців та ін.Незважаючи на значне поширення письма історія поки що немає фактів про існування значних книгозбірень у краю до XVII століття. Найбільшу і найціннішу бібліотеку у ті часи мав Мукачівський монастир, значні зібрання книг Грушівська, Тячівська та Углянська обителі. Протягом XVII–ХІХ століть бібліотеки в краї були, як правило, власністю монастирів, духовних, світських та навчальних закладів, а також окремих представників інтелігенції, духовенства.Перші згадки про бібліотеки на Закарпатті сягають 1720 року, коли при монастирі ордену отців Василіан на Чернечій горі була заснована книгозбірня, яка налічувала понад 8000 томів; ширших відомостей про неї та її подальшу долю не збереглося.
Однак, з 1947 року, як свідчать документи, почалось і структурне вдосконалення, і розширення функцій бібліотек.Історію державної бібліотечної мережі області започатковано постановою Ради народних комісарів УРСР № 1792 від 21 листопада 1945 року “Про затвердження плану розвитку культурно-освітніх установ”. Згідно цього плану в краї необхідно було відкрити 17 бібліотек. Так почалося створення в області державної мережі бібліотек, які покликані були в першу чергу стати закладами ідейно-політичного впливу на населення новоствореної області.Свою діяльність Тячівська центральна районна бібліотека розпочала в 1947 році - її було створено на базі Тячівської окружної бібліотеки, фонд якої становив 2 423 примірників книг. На той період працювало троє працівників.
Першою завідувачкою була Яковлєва Е., фонд заробітної плати становив – 5 259 крб., середня місячна зарплата - 438 крб.Бібліотечна мережа району активно створювалась та удосконалювалась. Великою перешкодою в організації бібліотечної справи була відсутність підготовлених місцевих кадрів, особливо в селах, внаслідок чого робота перших бібліотекарів часто зводилась в основному до механічної видачі книг.В 1949 році штат бібліотеки становив п’ять чоловік: троє з середньо-спеціальною освітою; один – неповна вища; один – середня. Завідувачка Самофонова А.З кожним роком книжковий фонд та обсяг роботи бібліотеки збільшувався. Через 6 років в 1953 році фонд бібліотеки нараховував 10322 примірників книг. За свідченням сучасників підбір книг був здебільшого випадковим, адже книги надходили до бібліотеки в основному як дарунки від організацій та приватних осіб. В 1953 році читачів не перевищувало 1490 чоловік, книговидача становила 22157.
При бібліотеці працювало 18 пересувок. До послуг читачів відкрито читальний зал, де протягом року організовано 26 книжкових виставок; голосних читань – 433, бібліографічних оглядів – 10, літературних вечорів і читацьких конференцій проведено 6. З 1956 по 1962 рр. завідувала бібліотекою Л.І. Філатова.З 1959 року в бібліотеці почав запроваджуватись відкритий доступ до книжкових фондів, що давало читачам можливість самим переглядати і вибирати книги на стелажах бібліотеки. З 1962 по 1984 рр. завідуюча районною бібліотекою була Лідія Іванівна Вісневська (на фото). Згодом її переведено на посаду старшого бібліотекаря відділу обробки і комплектування літератури.З жовтня 1984 року по січень 1985 року обов’язки директора ЦБС виконувала Маркуш Ю.М.З 1985 р. по 1995 р. директором була Юлія Миколаївна Фріндт (на фото зліва). Свою трудову діяльність розпочала у липні 1974 року в Тячівській районній бібліотеці для дорослих методистом після закінчення Хустського культосвітнього училища. В 1976 році поступила до Київського державного інституту культури ім. Корнійчука на бібліотечний факультет заочного відділення, яке закінчила у 1981 році.В районній бібліотеці працювала більше 20 років і займала різні посади – від методиста до директора ЦБС, а саме:- жовтень 1979 р. – переведена на посаду завідуючої методично-бібліографічним відділом;- квітень 1981 р. – переведена на посаду заступника директора ЦБС;- січень 1985 р. – наказом обласного управління культури переведена на посаду директора ЦБС.Звільнена з роботи згідно поданої заяви по сімейним обставинам в грудні 1994 року. За період своєї роботи здійснювала керівництво 89 бібліотеками району, в тому числі 4 дитячі. На той час працювало 138 бібліотечних працівників.
Дальшому розширенню інформаційного потенціалу бібліотеки сприяла її централізація, що пройшла у районі. Централізація бібліотек дала певні позитивні результати: покращилась матеріальна база бібліотеки. У 1981 році було відкрито нові структурні підрозділи: відділ обробки та комплектування літератури, методично-бібліографічний відділ, відділ обслуговування ЦРБ, відділ єдиного фонду. Поліпшилася організація та використання книжкових фондів. Штат працівників становив 21 чоловік. Після проголошення України суверенною державою зникла заідеологізованість бібліотеки, що загалом позитивно позначилась на її діяльності. Разом з тим складна економічна ситуація в Україні, нестача коштів на утримання бібліотек призвело до різкого скорочення, скорочення робочого режиму, руйнування планового централізованого постачання літератури. Друга половина 80-х років, початок 90-х характерні популярністю бібліотек різних ланок, урізноманітненням змісту їх роботи, активізацією краєзнавчого та народознавчого аспектів, пошуком нових форм і моделей бібліотечної діяльності.За період з листопада 1995 року по травень 2001 року Тячівську ЦБС очолювала Волос Галина Петрівна (на фото). У 1981 році після закінчення Хустського культурно-освітнього училища була направлена на роботу в Тячівську ЦРБ. Тут вона пройшла шлях від рядового бібліотекаря абонементу, відділу комплектування і обробки літератури до призначення її директором. Потім перейшла на посаду головного бібліографа Тячівської ЦБС.У 1995 році до Тячівської ЦБС входило 75 бібліотек: центральна районна бібліотека, центральна дитяча бібліотека та 73 бібліотеки-філії.
Штат бібліотечних працівників району на той період складав 140 чоловік (ЦРБ – 12 працівників, ЦДБ – 4, бібліотеки-філії – 124).Не секрет, що у 90-ті роки наша культура переживала не найкращі часи, в умовах економічної нестабільності було дуже важко долати усі труднощі непростого бібліотечного буття. Кінець 90-х дає очевидний спад бібліотечної роботи, різке зменшення їх інформаційного потенціалу, комунікативних можливостей, що безумовно негативно впливало на рівень культури та моральний стан населення регіону.Матеріально-технічна база бібліотек слабка, зовсім не виділялись кошти на ремонт, на поповнення книжкових фондів, приміщення опалювались частково. З бюджету не виділялась необхідна кількість коштів на заробітну плату працівників. У зв’язку із цим змінився режим роботи бібліотек. Перехід на неповний робочий день (0.25, 0.5 ставки), вимушені відпустки за власний рахунок, несвоєчасна виплата заробітної плати (затримка на 9 місяців) негативно вплинули на діяльність бібліотек Тячівської ЦБС. Все це привело до скорочення структурних підрозділів ЦРБ та бібліотек-філій.
Протягом 1996-1997 рр. було скорочено 23 присілкові бібліотеки. У ЦРБ відділ зберігання єдиного фонду реорганізовано у книгосховище. Сільські бібліотеки виявилися найслабшою ланкою. В цей період було впроваджено відому в 60-х роках форму забезпечення сільського населення книгою – "бібліотеку-клуб" (в нашому районі їх було 5). Це дозволило зберегти і бібліотечне, і клубне обслуговування.Попри всі труднощі головним завданням Галини Петрівни було піднесення рівня бібліотечного обслуговування, статусу бібліотек району. Під її керівництвом бібліотекарі системи старались долати труднощі та сприяти поширенню авторитету бібліотек серед населення. Запроваджувались нетрадиційні джерела фінансування: спонсорство, введення платних послуг у бібліотечне обслуговування.
У 1995 році Волос Г.П. було розроблено документацію з введення платних послуг: за користування бібліотекою, продовження терміну користування книгою, нічний абонемент (видача літератури з читального залу на ніч), підбір матеріалів для контрольних, курсових робіт, створення каталогів для домашніх бібліотек. В бібліотеках району створювались краєзнавчі кутки, де зібрані вироби народних умільців, національний одяг, предмети побутового вжитку. З 1992 по 2001 рр. в читальному залі Тячівської ЦРБ діяв "Клуб цікавих зустрічей", на засіданнях якого влаштовувались презентації книг, зустрічі з місцевими поетами, духовенством, іншими знатними людьми Тячівщини (на фото справа).
Видатною подією колективу Тячівської ЦРБ було свято – півстолітній ювілей заснування бібліотеки, який святкували 2 жовтня 1997 року. До свого ювілею працівники прийшли з головним досягненням – своєю відданістю бібліотечній справі, вони завоювали авторитет і повагу у користувачів. На свято зібрались: працівники райдержадміністрації, директор ЗОУНБ, начальник відділу культури, ветерани бібліотечної справи, громадськість міста, користувачі (на фото).Значна увага приділялась професійному навчанню, пошуку та запровадженню інновацій у практику.У 1996 році при методичному відділі Тячівської ЦБС був створений професійний клуб "Бібліотекар". На засіданнях клубу проводились конкурси професійної майстерності, Дні взаємного спілкування бібліотекарів району.
В 1998 році в районі працювали 52 бібліотеки: ЦРБ, ЦДБ, 50 бібліотек-філій, в тому числі 5 "бібліотек-клубів".Із метою збереження бібліотек, повноцінного функціонування та нормального режиму робочого дня прийнято розпорядження голови райдержадміністрації від 14.12.2000 № 818 “Про невідкладні заходи щодо розвитку культури бібліотек району”. Завдяки цьому у 2001 році працівникам вже не надавались вимушені довгострокові відпустки, із грудня місяця всіх працівників переведено на повні оклади, призупинено скорочення бібліотек та штатних одиниць.
.jpg)
