середа, 26 лютого 2020 р.

25 лютого в районному будинку м. Тячів відбувся районний відбірковий конкурс стрілецької пісні «Ореол звитяги», щоб обрати кращі твори для участі в обласному ХІ відкритому фестивалі-конкурсі стрілецької пісні «Красне поле», в рамках конкурсу проводилось читання патріотичного художнього слова та прози учасниками художньої самодіяльності закладів культури району.

Метою конкурсу є відродження, широка популяризація і подальший розвиток кращих зразків української пісенної творчості, а саме стимулювання розвитку стрілецьких та повстанських пісень, створення нових яскравих творів, залучення обдарованої молоді до творчої діяльності, створення умов для більш повного розкриття творчих індивідуальностей молодих авторів, співаків, відкриття нових імен та популяризація кращих виконавців. Цей мистецький захід покликаний сприяти формуванню національної свідомості, зростанню української культури та забезпечення духовності народу, високохудожніми засобами пропагувати ідеї молодої Української держави. В конкурсі приймали участь 10 колективів і солістів району: хор хлопчиків Тячівської ДШМ «Соколи» (керівник Турчиняк Ірина), вокальний ансамбль викладачів Буштинської ДШМ, (керівник Олена Вейгеш), Томанець Іван соліст Солотвинської ДШМ (керівник Влад Марія), Дзвеняк Юрій соліст с. Красна, тріо викладачів Ганичівської ДШМ (керівник Яна Заяць), дует викладачів Нересницької ДШМ, (керівник Алла Горзов), Корсак Анастасія солістка бібліотеки-філії с.Ганичі-Солоне, вокальний ансамбль «Берегиня» сільського клубу с.Новобарово (керівник-Валентина Лар), Палагусинець Богдана солістка будинку культури с.Терново, Фера Даяна, Мадярій Дарина солісти будинку культури с.Ганичі, Марія Борка солістка будинку культури с.Бедевля та учасники вокального ансамблю закладу (керівник Людмила Дебич).










Справжнє ім’я улюбленої української письменниці  Лесі Українки – Лариса Петрівна Косач. Її мати, письменниця Ольга Косач, писала під псевдонімом Олена Пчілка. Батько, Петро Антонович Косач, дуже любив літературу і живопис.
Леся Українка, наділена потужними і стійкими громадянськими почуттями, високим благородним обов’язком, вірно і повноцінно служила людям, віддаючи свої сили, знання, енергію, талант боротьбі за їхнє щастя, за наближення і торжество на землі справедливості, добра, гуманістичних ідеалів. Літературна спадщина Лесі Українки – органічна і невіддільна складова частина української літератури й культури.
Працівники  Тячівської районної бібліотеки  підготували книжкову виставку "Основні мотиви лірики", короткий огляд творів письменниці, критичні матеріали про неї.

вівторок, 25 лютого 2020 р.

У далекому 1871 році 25 лютого, у місті Новоград-Волинському народилася окраса і гордість української нації Лариса Петрівна Косач - наша Леся Українка. З'явившись на рубежі двох століть і двох епох, вона подарувала нам творчість яка стала однією з вершин української літератури. Ім'я поетеси овіяне і сьогодні всенародною любов'ю. 25 лютого рівно 149 років від дня народження геніальної дочки українського народу Лесі Українки в бібліотеці с. Лази було проведено літературну годину під назвою "Обернуся в легенді" У заході взяли участь учениці 10-Б класу Лазівської школи, Ледней Мар'яна, Пацьо Мирослава, Товар Ангеліна, Дудла Руслана, Молнар Світлана, Думнич Яна та Банк Даяна з класним керівником Думнич Н.І., вони розповіли біографію поетеси, життєві і творчі роки життя, продекламували вірші, співали пісні.


21 лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. За недовгий час свого існування воно вже стало традиційним, адже це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу.
З цієї нагоди в бібліотеці-філії смт. Солотвино проводилось свято рідної мови: «Без мови нема народу,як сонця без сяйва й тепла».
Для справжніх поціновувачів поезії лунали вірші українських поетів.
Присутні мали можливість виявити власний рівень знань з української мови та літератури під час гри-квесту: «Грамоти вчиться, завжди знадобиться».



понеділок, 24 лютого 2020 р.


Дулівський мудрець-казкар М.М. Галиця

"Людина живе і славиться працею"
/М.М. Галиця/
Михайло Михайлович Галиця один із талановитих закарпатських казкарів. Народився 25 лютого 1885 року в селі Дулово Тячівського району в сім'ї селян.
У батьків було четверо дітей – Юрій, Михайло, Марія та Олена. Молодша сестра – мати Степана Вайди, героя Радянського Союзу. Михайло був середущим сином у сім'ї. Змалку хлопця було привчено до роботи: в шість років скотарив у рідному селі, а в 14 років був лісорубом в лісах біля Ділятина на Прикарпатті. Читати і писати навчився в парафіяльній школі.
Життєва дорога стелилася по нужденних заробітках далеко від рідної оселі. Казкар бачив багато на своєму шляху, прислухався до всього. Сходив багато доріг, всякого надивився, всякого наслухався. І хоч мав лише початкову освіту та до нього приходили послухати його бувальщини, порадитися. Оповіді та казки Галиці любив слухати і його небіж Степан Вайда. У всіх розповідях Михайло Михайлович повчав, підтримував ділами.
У 1962 році видавництво "Карпати" випустило у світ збірку "Казки зелених гір", в яку ввійшло 18 казок. Та це була лише частина скарбів казкаря. У травні 1967 року 82-річний майстер народного слова гостював у внучки Марії в Ужгороді. Три нові сюжети записав у нього П.В. Лінтур: "Брати близнюки Іван та Йосип", "Про силачів Муйо і Міклуша", "Чорна цариця". Всього 25 сюжетів зберігаються у архіві П.В. Лінтура.
Казкар сподівався що вийде його друга збірка казок "Гора яка досягла неба" та смерть постигла зненацька на 85-му році життя. Ввечері ще розказував казки, а в ранці його знайшли мертвим. Це трапилося зимою 26 січня 1971 року.
У 1986 році в с. Дулово відкрито музей герою Радянського Союзу С.М.Вайді, а оскільки вони були родичами, для Галиці Михайла виділено кімнату, в якій зібрана інформація про мудрого казкаря.
У 1998 році кімнату казкаря було перевезено в сільську бібліотеку-філію, де на даний час діє куточок "Дулівський мудрець-казкар".
 З нагоди 135-річчя від дня народження М.М. Галиці у бібліотеці-філії с.Дулово заплановано провести літературну годину "Михайло Галиця – казкар карпатського краю". Дату проведення буде опубліковано додатково.

                                                                              Провідний бібліотекар
                                                                                   бібліотеки-філії с. Дулово
                                                                                   Данч Г.І.





пʼятниця, 21 лютого 2020 р.


Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день Рідної мови. В бібліотеці-філії с. Руське-Поле організовано тематичну виставку "Мово рідна, слово рідне" представлену розмаїттям мовознавчих видань, словників, поетичних творів, крилатих висловів. Також з нашими користувачами провели розважально- пізнавальну годину "Мовний вернісаж". Користувачі розповіли про нашу мелодійну, неповторну українську мову, давали відповіді на питання вікторини "В Україні проживаєш, а чи мову її знаєш?"




Улас Олексійович Самчук народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань Дубенського повіту Волинської губернії (нині Здолбунівський район Рівненської області) у родині Олексія Антоновича та Настасії Уліянівни Самчуків, — як на той час, заможних хазяїв. По суті, світогляд майбутнього визначного письменника світу формували як родина, так і довкілля: "...
Ім'я письменника Уласа Самчука ще прижиттєво було відоме у країнах Європи та Америки і, як зазначала дослідниця творчості письменника Марія Білоус-Гарасевич, "...не лишалось сумніву, що його талант належить до тих, яких лише кілька видає з себе народ на століття і які творять велику літературу".  
Цікавий огляд книжкової виставки до ювілею 115-річчя від дня народження українського поета, прозаїка, журналіста підготовлений у відділі абонементу Тячівської центральної районної бібліотеки. Запрошуємо  всіх бажаючих ознайомитись з творчістю та біографією письменника.
Документальний фільм про Уласа Самчука "Літописець свого простору" можна переглянути в читальній залі бібліотеки 21 лютого.

20 лютого, у Тячеві відзначили шості роковини трагічних подій Революції Гідності та вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні, які відстоювали європейське майбутнє України. 
Біля пам'ятника Героям Небесної Сотні взяли участь керівники районної та міської влади, представники силових структур, працівники державних установ міста, представники громадських організацій, духовенство, військові,
активісти, жителі міста та району.
 Насамперед  учасники заходу поклали квіти та запалили лампадки у підніжжя пам'ятника. Вихованці Тячівського ЦДЮТ підготували вірші в яких йшлося про незабутні подвиги та жертви майданівців. Після чого  відбулася  панахида,  яку відслужили священнослужителі.
 Біля пам'ятника була представлена ілюстративна фотовиставка, яку підготували працівники Тячівської центральної районної бібліотеки. Того ж дня в бібліотеці протягом дня демонструвався фільм про ті події, які відбувалися в Києві на Майдані.


четвер, 20 лютого 2020 р.



Сьогодні вся Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні  - людей , які повстали проти несправедливості на захист ідеалів демократії, громадських прав і свобод, європейського майбутнього нашої країни. І всі  вони віддали найдорожче – життя. У бібліотеці-філії смт. Дубове користувачі мали змогу переглянути відеопрезентацію «Кривавий Майдан» .



   До дня пам'яті Героїв Небесної Сотні у бібліотеці-філії с. Велика Уголька оформлена тематична полиця  "Герої не вмирають". Біля виставки працівники  провели бесіду з користувачами бібліотеки і вшанували загиблих на Майдані.


З метою вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні, виховання патріотизму, усвідомлення необхідності бути гідними громадянами України, 20 лютого у бібліотеці-філії с. Руське Поле для користувачів бібліотеки оформлено тематичну виставку "Час плине, а пам'ять не згасає". Героїв "Небесної Сотні" вшановано хвилиною мовчання. Герої не вмирають! Слава Україні!







"Лицарі Небесної Сотні" під такою назвою в бібліотеці філії с. Угля проведено патріотичну годину з користувачами бібліотеки. Всі присутні з цікавістю та сумом згадали  про трагічні події, що відбувались на  Майдані. Також в бібліотеці оформлена виставка-вшанування Героїв Небесної Сотні, "Ангели пам'яті".


Сьогодні вшановуємо  відвагу та мужність героїв Майдану. Молодь відстоюючи гідність та свободу Незалежної України поклала на полі бою своє життя. В пам'ять про ті скорботні дні в бібліотеці-філії с. Тересва діє тематична виставка "Зима, що нас змінила".

середа, 19 лютого 2020 р.


Щороку, 21 лютого, світова громадськість відзначає Міжнародний день рідної мови. Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу.
Напередодні свята, 19 лютого в бібліотеці-філії с. Колодно (зав. бібліотекою Марія Петрівна Немеш) за участі користувачів бібліотеки, учнів 2 класу з вчителями Любов Іванівною Немеш, Марією Петрівною Багара, було проведено літературно-музичну композицію "Наша мова калинова". Також користувачі дізналися про історію виникнення свята, декламували вірші та співали пісень. Завідуюча бібліотекою Марія Петрівна  Немеш провела вікторину та мовознавчий батл «Рідна мова й Україна – найдорожче, що в нас є». Присутні мали змогу також переглянути відеопрезентацію "Рідна мова – духовний скарб нації", яку підготовили працівники Тячівської центральної районної бібліотеки.




.



19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Тризуб як Малий Герб України, вважаючи його головним елементом Великого герба України. Розбудова держави завжди була справою складною і відповідальною. Її неможливо здійснювати без міцного духовного підґрунтя. Шанобливе ставлення до державних символів, виховання патріотичних почуттів і гордості за власну країну є крихітною, але дуже важливою сходинкою в закладенні духовних основ державності. Сьогодні до Дня Державного герба України з метою виховання у молоді, поваги та патріотичних почуттів до державних символів України , бібліотека -філія с. Руське Поле презентувала тематичну виставку матеріалів, присвячених історії їх розвитку та запровадження на терені української державності. Також для користувачів проведено інформаційну годину "Символи державної величі".

понеділок, 17 лютого 2020 р.




До уваги бібліотечних працівників Тячівської ЦБС проведення обласного дослідження “Використання краєзнавчої літератури в бібліотеках області, придбаної за кошти обласних програм”

Список книг, отриманих бібліотеками  протягом 2015 -2019 років (оберіть лише ті книги, які є у вас у бібліотеках!)

2015 рік
1.      Габорець В. Служителі мельпомени.    
2.      Дочинець М. Многії літа. Вічник. Світован.
3.      Дочинець М. Води Господніх русел.
4.      Ігнатович О. Літературні портрети. 
5.      Офіцинський Р. Новітня література Закарпаття.
6.      Сюсько М. Питання сучасної української літературної та живорозмовної мови. 
7.      Федака С. Олександр Духнович. Сходинки у безсмертя.
8.      Дочинець М. Криничар.
9.      Закарпатські замки у легендах, переказах та літературних творах.
10.   Лікарські рослини Закарпаття в народній медицині. 
11.   Мишанич О. Політика. Історія. Культура.
12.   Піпаш В. Плекаймо слово рідне.
13.   Закарпатська гуцульщина.
14.   Шип Ю. Шалиякі співанки.
15.   Томчаній М. Вибрані твори.
16.   Про зв’язки із громадськістю: теорія, практика, досвід.
17.   Час обрав нас.
18.   Федака С. Населені пункти і райони Закарпаття.
19.   Копинець Ф.І. Словник церковно-півчих термінів.
20.   Подорож музеями Закарпаття.
21.  Андрійцьо В. Український театр Закарпаття.
22.  Мишанич В. Митці Закарпаття.
23.   Сівак Є.М. Із людського джерела – чистої криниці.
24.  Заплетал Ф. Дерев’яні церкви Закарпаття
25.  Гайдук В. Український реквієм.  
2016 рік
1.      Андрусів В. Вагон № 13. 
2.      Гаврош О. Таємниця Ерделі.
3.      Дочинець М. Синій зошит.
4.      Кешеля Д. Родаки.
5.      Шип Ю. Пора кривавих сліз.
6.      Шкляр В. Чорне сонце. (не включати)
7.      Шовкошитний В. Кров-свята. (не включати)
8.      Андрійцьо В. Микола Садовський і Закарпаття.  
9.      Зайцев О.Д. Режисери Закарпатського театру.
10.   Прокоп О. Ластівочко десь була.
11.   Раховська Т. Співочі намистинки.
12.   Шрайнер Ш. Тарагот – міст між моїм серцем і душами слухачів.
13.   Шкіря В. Чорна кішка з червоною пов’язкою і порожнім відром.
14.   Архівні установи Закарпаття.
15.   Українці й народи Центрально-східної Європи: культура та історична спадщина.
16.   Свида В. Нетлінне.
17.   Гаврош О. Легенди Срібної Русі.
18.   Гайдук В. Український реквієм.
19.   Закарпатський художній музей.
20.   Заплетал Ф. Міста і села Закарпаття.
21.   Жупан В. Ластовинці. – 225 прим.
22.   Густі В. Матій П. Затисянська околиця.
23.   Гаврош О. 7 п’єс про любов до Батьківщини.
 2017 рік
1.      Августин Волошин: два ювілеї.
2.       Густі В. Молитва Грішника.
3.       Кухта В. Контрабанда слова.
4.       Малик Г. Вірші для Одарочки.
5.      Федака Д. Українське красне письменство Закарпаття.
6.      Дем’ян М. Митець з Гуцульського Парижа.
7.      Матола М. Петрик грушу малював.
8.      Приймич М. Церковний живопис Закапраття.
9.      ДНК: С. Жадан, М. Кідрук, І. Карпа. (не включати)
10.   Дочинець М. Мафтей.
11.   Дурунда А. Чаша.
12.   Жадан С. Ворошиловград. Бігти не зупиняючись. (не включати)
13.   Кешеля Д. Помилуй і прости.
14.   Кешеля Д. Дай сили заплакати.
15.   Кокотюха А. Червоний. (не включати)
16.   Лис В. Століття Якова. (не включати)
17.   Малярчук Т. Забуття. (не включати)
18.   Туряниця Ю. Нова радість стала.
19.   Закарпатська обласна організація національної спілки письменників Закарпаття.
20.   Художник театру Емма Зайцева.
21.   Магія відданості рідної землі і світу.
22.   Попенко М. Хорові та вокальні твори.
23.   Купар М. Немає кращого, як у цьому світі жить.
24.   Хланта І. Коломийкарі Закарпаття.
2018 рік
1.      Кешеля Д. Дідові криниці.
2.      Казки одного села. .
3.      Повх Л. Різьбив майстер колисочку.
4.      Федака С. Ми , Федір Корятович, з ласки Божої князь.
5.      Літератері Т. Ужгород. Невигадані історії.
6.      Довгович Л. У песимізмі знаходити оптимізм.
7.      Гаврош О. Закохані казки.
8.      Сім крутих перевалів.
9.      Андрусів В. Тринадцять жінок Івони.
10.   Гаврош О. Останній опришок Микола Шугай.
11.   Дочинець М. Світло семи днів.
12.   Кешеля Д. Терен зацвів.
13.   Капелюшний Л. Дике поле. (не включати)
14.   Кочанський І. Вигнання з рідного краю.
15.   Любка А. Саудаде.
16.   Бредбері Р. Усмішка. (не включати)
17.   Гагеруп К. Дівчинка, яка рятувала книжки. (не включати)
18.    Гридін С. І Паралелі перетинаються. (не включати)
19.   Гридін С. Сапери. (не включати)
20.   Гриценко Н. Тінь на порозі. (не включати)
21.   Ґрьонтведт Н. Суперліто. (не включати)
22.   Купцова Л. Майкаі Смугастик. (не включати)
23.  Слейтер К. Розумник. (не включати)
24.   Теремко В. 16 весна. (не включати)
25.   Яцканин І. Стороннім вхід заборонено.
26.   Ходанич П. Руки для майстра.
27.   Берніцкі Є. Мандрагора.
28.   Сенько І. Край Карпатський очима етнолога.
29.   Професор Василь Німчук у спогадах сучасників.  
30.   Акварелі закарпатських художників.
31.  Ольбрахт І. Микола Шугай розбійник.
      2019 рік
1.      Товтин В. Ріка травневої пори.
2.      Літературне Закарпаття 2017.
3.      Клочурак С. Гуцульська республіка (1918 – 1919).
4.      Басараб М., Токар М. Заккарпаття: нариси боротьби за українську державу.
5.      Фединишинець В. Олівці-братики.
6.      Сирохман М. Павло Бедзір: графіка, живопис.
7.      Фатула Ю. Неси мамці жалість мою.
8.      Козак І. На росяних отавах.
9.      Вегеш М., Токар М. Вершина духу.
10.   Ліхтей І. Підкарпатська Русь у складі Чехословаччини.
11.   Гаджега В. Закарпатський теніс від витоків до наших днів.
12.   Тимофієва О. Про звіряток для маляток. 
13.  Бойченко О. Країна за Збручем. (не включати)
14.   Гаврош О. Донос.  
15.   Косач Ю. Володарка Пантиди. (не включати)
16.   Ломацький М. Гомін гуцульської давнини.
17.   Любка А. Твій погляд Чіо-чіо-сан.
18.   Плохій С. Брама Європи. (не включати)
19.   Цаплієнко А. Стіна. (не включати)
20.   Федака С. Історія України у датах і подіях.
21.   Шкляр В. Троща. (не включати)
22.   Бачинський А. Ватага веселих волоцюг. (не включати)
23.   Беднарек Ю. Неймовірні пригоди десятьох шкарпеток. (не включати)
24.   Дерманський М. Мері. (не включати)
25.   Куцан С. Зюзя. (не включати)
26.   Малярчук Т. MOX NOX(не включати)
27.   Сігал Е. Історія кохання. (не включати)
28.   Рутківський В. Сторожова застава. (не включати)
29.   Рутківський В. Щирик зі Змієвої гори. (не включати)
30.   Чемерис В. Аравійська пустеля. (не включати)
31.   Гомін Красного поля Ч. 2
32.   Степан Шолтес „В горах моє серце”.
33.   Кудрявська Л. На арені цирку.
34.   Дочинець М. Збирання попілинок.
35.   Малик Г. Мандри та подвиги лицаря Горчика.
36.   Густі В. Притча про щастя.
37.   Мацинський І. Вибране.
38.   Літературне Закарпаття 2018.
39.   Ігнатович О. Синхромія.
40.   Меденці М. Мудрий зайчик.
41.   Путівник по фондах Державного архіву Закарпатської області.                                             Т.1 Фонди дорадянського періоду.
42.   Митровка М. Хорова культура Закарпаття.
43.   Кешеля Д. Весільна феєрія.
44.   Сирохман М. Будівничі закарпатських церков.
45.   Лизанець П. Угорські народні казки Закарпаття.
46.   Федака С. Історія Закарпаття в персоналіях.



  На 82 році життя перестало битися серце шанованої та поважної людини, колишньої колеги Ірини Степанівни Гашпар (1940 р.н.). Багато років...