«Знай права – виконуй обов’язки"

Інформаційна довідка

Права людини як броня – вони захищають нас; вони як правила – говорять нам, як себе поводити; і вони як арбітри – ми можемо до них звертатися. Вони абстрактні – як емоції, і як емоції, вони належать усім й існують, що б навколо не відбувалося.

Вони схожі з природою, тому що їх можна зневажити; та з духом, тому що їх неможливо зруйнувати. Подібно до часу, вони однаково ставляться до всіх нас: багатих і бідних, старих і молодих, білих і чорних, високих і низьких. Вони пропонують нам повагу і вимагають від нас ставитися з повагою до інших. Вони подібні до доброти, правди і справедливості: ми можемо мати розбіжності в думках стосовно їхнього визначення, але ми впізнаємо їх, коли бачимо, що їх порушують.

Якщо ми називаємо щось правом людини, ми маємо на увазі, що вона обґрунтовано претендує на свій захист з боку суспільства у своїй можливості володіти цим правом, силою закону або через освіту і формування суспільної думки.

Право – це вимога, про яку ми справедливо заявляємо. Я маю право на товари в магазинному кошику, якщо я за них заплатив. Громадяни мають право обирати президента, якщо це гарантовано конституцією їхньої країни, а дитина має право відвідати зоопарк, якщо її батьки їй це пообіцяли. На все це люди мають право розраховувати за умови, що інша сторона дала відповідні обіцянки або гарантії.

Однак права людини – це вимоги вищого рівня, які мають одну відмінність. Вони не за­лежать від обіцянок або гарантій іншої сторони. Право людини на життя не залежить від обіцянки іншої людини не вбивати цю людину: від цього може залежати його життя, але не право на життя. Його право на життя залежить тільки від одного: від того, що він людина.

Визнання прав людини означає визнання права кожного заявити: я маю ці права, що б ви не говорили і не робили, тому що я так само, як і ви, людина. Права людини притаманні всім людям за правом народження. Але чому це твердження не повинно вимагати певної поведінки для його підтвердження? Чому ми не маємо вимагати від людей того, щоб вони заслужили свої права?

Претензії щодо прав людини в кінцевому підсумку є моральними претензіями і спи­раються на моральні цінності. Моє право на життя насправді означає те, що нікому не дозволено позбавити мене мого життя, це просто неприпустимо. При такому фор­мулюванні це твердження навряд чи потребує особливого обґрунтування. Напевно, немає читача, який би із цим не погодився, оскільки стосовно себе ми всі визнаємо, що в нашому житті є такі сторони, які мають бути непорушними і яких ніхто інший не повинен торкатися, оскільки вони життєво важливі для нашого буття, для усвідомлення того, хто ми такі і що ми таке; вони життєво важливі для нашої людської природи і нашої людської гідності. Без прав людини ми не можемо розкрити весь свій потенціал. Права людини лише переносять це розуміння на індивідуальний рівень на всіх інших людей планети.

 

Матеріли підготовлено:

 КЗ «Публічна бібліотека

 Тячівської міської ради»

 Читання як життєва стратегія

#тижденьчитання

#бутисвоїми

Роман — своєрідний епос-біографія одного поліського українця, який за свій столітній вік пережив п’ять держав: Російську імперію, УНР, Польщу, гітлерівську Німеччину, сталінський СССР. Доживши до держави Україна, він опинився перед лицем і родинної, і національної драми, яка була запрограмована катастрофами XX століття.

У житті старого Якова Меха на короткий час, мов той метелик, з’являється дівча-приблуда. Вона питає, чи любив він колись, — і виринає десь із глибини пам`яті його кохання, і біль втрати, і круговерть війн та режимів, і радощі та горе в родині, і гріхи й каяття…

 

 

Романи Василя Шкляра і через півстоліття залишаються актуальними. Письменник, який описав найжахливіші події та найбільші звершення нації. Роман «Спів божої пташки» це перевидання раннього роману «Ностальгія», що був написаний після вибуху ЧАЕС.

Простий чоловік Микола, який втрачає жагу до життя, покидає роботу та має намір вирушити в таку собі «відпустку» за натхненням. Проте, все обертається проти нього і його сім’ї, коли він зустрічає жінку, яка змінює все. Роман, повний ностальгії та печалі, який по праву може очолювати вітчизняний умовний список "найпопулярніші книги".

 

 

Культовий український детектив, присвячений атмосфері Львова напередодні початку війни. Країни ось-ось розгорнуть конфлікт, всюди панує непевність і напруга. На фоні цього – кров, таємниці та інтриги нічного Львову. Комісар Обух і неофіційний репортер Марко розслідують загадкові серійні убивства та зникнення євреїв. Атмосферний історичний детектив, що покаже минуле з іншого боку.

 

 

 

Такої України ви не знали! Такої, як у Роберта Говарда у "Конані-варварі"! Конан родом з Кіммерії, герої Валентина Чемериса - зі Скіфських степів. Паралелі не просто можливі - вони очевидні.

В романі видатного українського письменника читач дізнається про героїв Скіфії 8 століття до н.е.: Атея, Скілура, Іданфірса, про полководців, авантюристів, вершників, ремісників і зброярів, які кували такі обладунки і зброю, якою ми її бачили хіба що у фентезійних іграх на зразок "The Elder Scrolls"...

 

 

День української писемності та мови 2023: нова дата і історія свята

Українська мова — одна з головних цінностей нашої країни, наша гордість і скарб. Українську мову неодноразово забороняли і намагалися викорінити, а над її носіями вчиняли геноцид. Наша мова пережила все це і зараз визнана однією з найкрасивіших мов у світі.

День української писемності та мови — державне свято, яке було започатковано 9 листопада 1997 року указом президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

Його відзначали у день пам'яті преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря. За старим календарем свято припадало на       9 листопада.

Проте з 2023 року у зв'язку з переходом Православної церкви України на новоюліанський календар день пам'яті преподобного Нестора-літописця відзначають 27 жовтня. Тому президент Володимир Зеленський підписав указ №455/2023 про перенесення дати святкування Дня української писемності та мови також на 27 жовтня.

У Тячівській бібліотеці можна оглянути та ознайомитися з книжково - ілюстративною виставкою «Там, де живе рідна мова, живе український народ»

 

"Героям України — вічна слава!" 

Історична хроніка

 

Щороку 28 жовтня відзначається день звільнення України від нацистських окупантів. Деокупація українських земель під час Другої світової війни відбувалась протягом січня 1943 - жовтня 1944 років. 28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на сучасний західний кордон України, напередодні звільнивши Ужгород.

Друга світова війна жорстоко пройшлась по всій території України, принісши руйнування та горе українським родинам. Жорстока трагедія, яка торкнулась кожного, досі відгукується в сімейних історіях.

28 жовтня 1944 року стало кульмінаційним днем і ході Другої світової війни. Найбільш значущі наступальні операції, які призвели до визволення Україні відбулись з 13 серпня по 22 вересня 1943 року на Донбаському напрямку; Корсунь-Шевченківська операція тривала з 24 грудня 1943 по 17 лютого 1944 року; Львівсько-Сандомирська - з 13 липня по 29 серпня 1944 року. 

Завершальним етапом стала Східнокарпатська операція, яка розпочалась з’єднаннями радянської армії 8 вересня 1944 року і призвела до остаточного звільнення та вигнання гітлерівських нацистів з території України 28 жовтня 1944 року.

До кінця Другої світової війни залишався ще майже рік.

Разом з тим,  історики Українського Інституту Національної Пам’яті вважають, 28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті, але боротьба на цій ділянці розтягнулася аж до 25 листопада. Зазначається, що лише тоді нацистські окупанти були вигнані з України остаточно.

"З метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні постановляю: Установити в Україні День визволення України від фашистських загарбників, який відзначати щорічно 28 жовтня", - йдеться у документі.

У цей день Україна віддає шану українцям, які боролись і перемогли нацизм у роки Другої світової війни, дякує тим, хто в тилу працею наближав розгром ворога та допомагав відбудовувати Україну з руїн. 

 

 

Матеріал підготовлений

КЗ «Публічна бібліотека

Тячівської міської ради»

 

    Сьогодні Тячівську громаду з презентацією новинок відвідав відомий дитячий письменник, який пише в жанрах чарівної казки, чарівної повісті, фентезі та публіцистики, автор віршів та оповідань для дітей Сашко Дерманський. Він — неодноразовий переможець безлічі літературних премій.

Зустріч зібрала багато дітей зі  шкіл громади та користувачів бібліотек. Ведучі  Соломія Гарагонич  та  Вікторія Сойма,  користувачі Тячівської дитячої бібліотеки, учениці Тячівського ліцею №1  зачитали  біографію, та  запросили  присутніх у світ казок разом з  автором.

Письменнику   було задано безліч запитань, на які він з задоволенням відповідав дітям.

Прихильники творчості Сашка Дерманського мали змогу придбати книги з його автографом,  та  зробити фото на пам'ять. Автор в свою чергу подарував книгу в Тячівську дитячу бібліотеку  для маленьких читачів.

 Інна Ключкей директор КЗ "Публічна бібліотека" подякувала п. Сашкові за захоплюючу зустріч, вручила Подяку від начальника відділу культури, молоді та спорту Тячівської міської ради  Едіти Петер, та пам'ятний подарунок.

 Читати книги  Сашка Дерманського варто всім читачам, які стежать за сучасною українською дитячою літературою або бажають розважити дітей легкими, веселими і захоплюючими історіями.

        

 

 

 

8 вересня – Міжнародний день грамотності.

 

Починаючи з 1966 року ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності, намагаючись саме в такий спосіб привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, щоб збудити його інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності — однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 році. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі.

На сьогодні майже чотири мільярди жителів нашої планети вміють читати й писати. Освічених людей із кожним роком стає все більше й більше, але боротьба з неуцтвом залишається надзвичайно складною та масштабною проблемою.

Міжнародний день грамотності ‒ один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй.

Метою створення такого свята стало привернення уваги суспільства й міжнародної спільноти до підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності.

В КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради" представлена  інформаційна  виставка "Грамотність без бар'єрів".