БИТВА ЗА ДЕБАЛЬЦЕВЕ (Історична довідка)

БИТВА ЗА ДЕБАЛЬЦЕВЕ.

ХРОНІКА СТІЙКОСТІ ТА МУЖНОСТІ 25.01.-18.02.2015р.

(Історична довідка)

17 лютого 2015 року розпочався вихід українських військ з Дебальцеве.

          Бої за Дебальцівський плацдарм - одне з найбільших військових операцій на Донбасі. З усіх боків у ньому взяли участь тисячі бійців, сотні одиниць техніки й артилерії.

          Найгостріша фаза тривала майже місяць - з 25 січня до 18 лютого 2015 року  й включала в себе як масовані артилерійські обстріли, так і перестрілки на малих відстанях зі стрілецької зброї, вуличні й танкові бої. Паралельно цьому в столиці Білорусі йшов переговорний процес, який завершився 12 лютого підписанням так званого "Мінська-2". Після відходу сил АТО з Дебальцевого і його околиць на Донбасі настало якщо не перемир'я, то принаймні відчутне зниження активності бойових дій (бої в Мар'їнці чи Широкиному за своїми масштабами все ж значно поступалися подіям лютого 2015 р.), а лінія фронту майже не змінювалася. За даними Міноборони, у другій половині січня 2015 р. Російські окупанти (кдрові підрозділи РФ) кинули всі свої сили на розширення територій "республік".          Наступ планували одночасно по трьох напрямках: Щастя-Трьохізбенка на Луганщині, а також Дебальцеве та Маріуполь на Донеччині. Головним напрямом удару став саме так званий "Дебальцівський виступ", який на кілька десятків кілометрів вклинювався у територію самопроголошеної "ДНР".

          У Генштабі говорили, що "програмою максимум" наступу під Дебальцевим у сепаратистів було захоплення Артемівська та Краматорська.

          Активний наступ на околиці Дебальцевого окупанти почали 25 січня. Штурм проходив за безпосередньої участі кадрових російських військових - до восьми батальйонних тактичних груп та артилерійських дивізіонів Збройних сил РФ.

          На початку лютого 2015р. у районі Дебальцівського виступу було зосереджено 4,7 тис. українських військових та 500 бійців МВС- міліції, Нацгвардії та СБУ.

          Їм протистояло близько 19 тис. окупантів. "Противник мав перевагу по всіх зразках важкого озброєння, зокрема по танках - у три рази, по артилерії - фактично в чотири рази.

У Дебальцевому з 14 лютого йшла підготовка до відходу. Були підірвані залізничні колії та інші об'єкти транспортної інфраструктури.

          Після встановлення умовного перемир'я окупанти перекинули до Дебальцевого, яке називали своїм внутрішнім районом, додаткові сили з інших напрямків. Як наслідок,  підтримки сил АТО в Дебальцевому вже майже не було.

          За таких умов Антитерористичний Центр та Генеральний штаб вирішили до ранку 18 лютого вивести всі підрозділи з району. Через морози планувалося виходити не лише автошляхами, а й польовими дорогами.

          Відведення військ проходило двома основними маршрутами невеликими колонами під прикриттям бойових броньованих машин та артилерії. Також був організований хибний маршрут, де імітувався рух колон.      

          У бойових умовах повний вихід з Дебальцевого відбувався у кілька етапів і тривав кілька діб. Комусь вдалося вийти на техніці, а деякі виходили пішки.

          Після завершення відходу сили АТО зайняли нову лінію оборони по річці Луганка. Бойовики намагалися атакувати нові позиції, втім, без особливого успіху. Загалом активні бої там продовжувалися до 21 лютого.

    

Матеріали підготовлено

КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради"