БІБЛІОБАР "ЛІТЕРАТУРНИЙ ГУРМАН" здивував присутніх своїми вишуканими "стравами", а саме супер-сучасними книгами та чудовою атмосферою...

Для жителів с. Руське Поле, 22 лютого, команда проекту "Сучасні бібліомандри" організувала круту зустріч, яка відбулася в сільському будинку культури.

Молодь села активно долучилася до заходу, а юні танцюристи будинку культури , керівник Світлана Орос, порадували присутніх захопливим танцем, подарувавши ще більше емоцій.

Менеджер проекту Наталія Нодь розповіла про мету проекту "Сучасні бібліомандри" та про його важливість для розвитку громади. Зацікавила асортиментом вишуканих літературних «страв». Запросила «скуштувати» коктейлі кращих письменників від класиків до сучасників

Наталія наголосила, що "Є таке поняття – «найсмачніша книга в світі». Це, коли читаєш і отримуєш насолоду, а закриваєш останню сторінку з жалем. У нашому Бібліобарі саме такі книги: цікаві, пізнавальні і захоплюючі!"

На учасників бібліобару чекала ще одна приємна несповіданка, а саме захоплююча гра-подорож Україною "Українограйчики", яку провела Марина Волос бібліотекар КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради", розповівши правила гри та даючи влучні підказки.

Велику підтримку для проведення заходу надала староста с. Р.Поле Діана Чулей, яка привітала жителів громади та організаторів проекту і наголосила про подальшу співпрацю, далі пряма мова: "Такі заходи потрібні для розвитку села, для того, щоб молодь більше спілкувалася і не проводила весь час у гаджетах. Сподіваємось, що це не останній захід, проведений на базі нашого будинку культури і ви ще порадуєте нас цікавими новинками".

Відвідала Бібліобар й в.о. начальника відділу культури, сім’ї, молоді та спорту Едіта Петер, яка виступила з завершальним словом та подякувала організаторам, учасникам заходу. Як зазначила п. Едіта: "Сучасні бібліотеки можуть запропонувати багато цікавої, потрібної, корисної, розвиваючої та мотиваційної літератури, тому необхідно в теперішньому суспільстві відвідувати бібліотеки. Проводити подібні заходи важливо і потрібно в першу чергу для того, щоб згуртувати мешканців громади".

Від організаторів "Літературного гурману" в особі Інни Ключкей директора КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради" бібліотеці с. Р. Поле була подарована гра "Українограйчики", яка радуватиме користувачів філії.

Сподіваємось, що нам вдалося об'єднати жителів села, збільшити "живе" спілкування серед молоді, привернути увагу молоді до читання та показати всім, що у бібліотеках є сучасні якісні, яскраві, цікаві, захоплюючі, мотиваційні книги.

Даний проєкт реалізується в рамках конкурсу соціальних ідей "Активні громадяни" у Закарпатській області за підтримки проєкту «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості (SC3)», що співфінансується Європейським Союзом та Британською Радою в Україні в партнерстві з ГО «Молодіжна платформа».

РІДНА МОВА МОЯ ПОЕТИЧНА Й ПИСЕМНА

 

Єдиний скарб у тебе – рідна мова.

Заклятий для сусіднього хижацтва.

Вона твого життя міцна основа,

Певніша над усі скарби й багатства.

(П. Куліш)

Міжнародний день рідної мови започаткували у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Однак початок цьому святу дали трагічні події. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови. З 1971 року, після проголошення незалежності Бангладеш, цей день відзначають в країні як день мучеників, які загинули за рідну мову. За пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

За даними цієї організації, сьогодні у світі існує близько 6 тисяч мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. Зокрема, лише в Європі під загрозою перебувають 30 мов, 13 із яких – на межі зникнення.

Найбільший скарб народу – це його мова. Саме мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації й змінює державу. Занепадає мова – зникає і нація. Коли ж мова стає авторитетною, перспективною, необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає як нація так і держава.

 Мова – це невичерпна духовна скарбниця, в яку народ безперервно вносить свій досвід, всю гаму свого розуму і почуття. Мова – це канва, на якій людина вишиває узори свого життя. Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби. Багато, дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша рідна, наша невмируща мова, мужньо витерпівши наругу і найлютіших царських сатрапів та посіпак шляхетно-панських, і своїх панів та підпанків.

 В мові  тисячолітня історія нашого народу – історія тяжка, кривава, із злетами і падіннями, осяяна духом свободи та незалежності Української держави, бо ж український народ віками змушений був, і зарас так само із зброєю в руках оборонятися і відстоювати своє право на вільне життя. Тому в українській мові ми відчуваємо брязкіт схрещених шабель уславлених на весь світ козаків запорожців, незламних опришків і гайдамаків, заповзятих січових стрільців, феноменально мужніх юнаків-лицарів, відчайдушних воїнів УПА та ін.