Вітаємо!

До Дня Хрещення Київської Русі Тересвянська бібліотека підготувала тематичну поличку.

"Краса і сила творчості Володимира Винниченка" приуроченої до 140 - річчя від дня народження видатного українського політика та літературного діяча.

           28 липня українці відзначають День хрещення Київської Русі-України.  Саме цього дня православна церква вшановує пам’ять Святого Рівноапостольного князя Володимира, хрестителя Київської Русі, одного із засновників і покровителів нашої державності.

          Прийняття християнства було важливим для підняття престижу Київської Русі. Церква допомагала підвищувати рівень культури, мистецтва, літописання та архітектури. Запровадження християнства допомагало поширенню писемності на Русі. Християнські традиції та звичаї є для сучасної України нормою і повноцінною частиною повсякденного життя. Це свято призвано нагадувати про значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства.   У Тячівській районній бібліотеці оформлено книжково-ілюстративну виставку «Хрещення Русі – епохальна подія в історії».

 

В бібліотеці - філії с. Ганичі презентовано тематичну полицю до Дня пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира - хрестителя Київської Русі .

Чудового письменника, українського поета, прозаїка, публіциста, громадського, політичного та державного діяча Володимира Федоровича Шовкошитного, добру і шановану людину вітає колектив Тячівської центральної районної бібліотеки з днем народження, який неодноразово презентував свої видання та видання видавництва "Український пріоритет" в нашій бібліотеці. Бажаємо, щоб натхнення завжди було поруч, щоб  створювалися чудові мотиви і сюжети, щоб діяльність приносила успіх і задоволення, щоб життя дарувало радість і велике щастя.

 Ой, на Івана Купала                         
      З 6 на 7 липня святкується одна із самих поетичних подій українського обрядового календаря. Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят, свято молоді – свято Івана Купала.
6 липня, напередодні одного з головних свят українського народного календаря працівник  с. Вишоватий Марія Рошканюк підготувала виставку інсталяцію «Ой, на Івана Купала»

Свято Івана Купала: звичаї, традиції і вірування

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято Купала або Купайло.

За повір’ями, в купальську ніч, яка є найкоротшою, не можна спати, оскільки в цей час оживає не лише природа, а й особливо активною стає всяка нечисть — відьми, перевертні, русалки, чаклуни, домовики, водяники, лісовики.

Проте скупатися у відкритій воді потрібно обов’язково: в цей час вся нечиста сила виходить з річок і морів, тому людині нічого не загрожує. У цю ніч вода набуває цілющих властивостей, допомагає очистити тіло і душу від поганих помислів і зла.

Існує легенда, що в день на Івана Купала можна зцілитися росою. Але для цього треба встати раніше і пройтися босоніж по траві.

У вечір цього дня дівчата гадають на судженого — кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок — це символ щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того й дівчина повинна поцілувати і мусить бути з ним у парі на це свято (як правило, вибір завчасно узгоджують).

Якщо вінок тоне відразу — коханий розлюбив, і весілля з ним не відбудеться, до берега приб’є — незаміжньою бути в цьому році. У кого вінок найдовше попливе — буде щасливою, а у кого свічка довше прогорить — проживе   довге життя.

Свято починається ввечері, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який символізує сонце-зародок у материнській утробі.

Він має горіти цілу ніч — від заходу Сонця-Ярила до лона Матері-Землі (смерті) до сходу (народження) Купала. Перед запаленням вогнища чотири чоловіки зі смолоскипами стають квадратом навколо хмизу, що позначає чотири сонця (чотири пори року). Потім всі сходяться до хмизу і запалюють вогнище, що символізує «сонячне сплетіння».

Воно має горіти цілу ніч. Навколо нього молодь грає в ігри, співає пісні, водить хороводи. Але головне — це стрибки через багаття.

Існують прикмети, пов’язані з цим: якщо парубок найвище стрибнув — буде гарний урожай у його родини, вскочить у полум’я — чекай біди. Коли ж вдало перестрибнуть багаття юнак з дівчиною — вони неодмінно одружаться і проживають у злагоді все життя.

Тому важливо знати, що не можна стрибати через Купальське вогнище будь із ким, а лише з судженим (судженою).

Ввечері на Івана Купала шукають папороть – магічну квітку. Вважається, що хто знайде папороть і побачить її вогняно-червоний цвіт, то та людина стане багатшою матеріально, духовно і буде набагато щасливішою. За легендою, папороть квітне лише декілька секунд. Молоді хлопці і дівчата, а також діти вирушали до лісу, до парків, щоб побачити цю містичну квітку.