27 СІЧНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Голокост  – переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. Жертв знищували лише за етнічну приналежність.

Нацистська расова політика базувалася на дискримінаційних заходах, що з часом переросли у масові страти. План «остаточного вирішення єврейського питання» зазнавав змін у процесі краху нацистського «бліцкрігу» в СРСР. Перспективи переселення євреїв у певну місцевість (на територію Польщі – район Кракова, на Мадагаскар чи за Уральські гори) з розгортанням подій Другої світової війни виявилися примарними. Нацисти вдалися до терору.

Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.

«Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.

Масові розстріли відбулися одразу після захоплення нацистами Миколаївщини, — розповідає Марина Мельник, працівник Державного архіву Миколаївської області. — Зокрема у серпні 1941 року нацисти на 22-х машинах вивезли з Миколаєва єврейські родини до рівчаків між селами Воскресенськ і Калинівка. І розстріляли близько 7 тисяч осіб. Одяг і цінні речі завантажили на машини й вивезли до міста. Незадовго перед тим, як залишити нашу землю, окупанти намагалися приховати сліди своїх кривавих злочинів. Але зробити їм це не вдалося.

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту у багатьох країнах світу відбуваються меморіальні, поминальні заходи. Світова спільнота не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля щодо окремої групи людей.

 

29 січня – День пам’яті героїв Крут – саме там, у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.

Бій під залізничною станцією Крути належить до однієї з найбільш трагічних сторінок української історії. Але трагедія була не лише в тому, що під Крутами загинув цілий Студентський Курінь. Справа, за яку вони полягли, є справді священною, тож  смерть трьохсот борців на полі бою не можна сприймати лише як трагедію. Трагічна загибель студентського куреня стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Подвиг українських юнаків, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі.

Працівники бібліотеки підготували книжкову виставку "Під Крутами пішли в безсмертя".

 Тож, запрошуємо до перегляду!

 

 

22 СІЧНЯ – ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ. ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА

 

22 СІЧНЯ – ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ.

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА

22 січня, у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, Україна щороку відзначає День Соборності. Офіційно, в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День Cоборності України» від 21 січня 1999 року.

Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (далі – УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) в одну державу. Внаслідок невдач Української революції 1917–1921 року державність зберегти не вдалося. І як результат, упродовж XX століття українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.

Є низка значень терміну “соборність”. Найбільш вживані з них: об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту для побудови демократичної держави.

У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режиму. 31 рік тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України.

Гасла кампанії з відзначення Дня Соборності: “В єдності сила” або “Разом сильніші”.

У День Соборності українців закликають пам’ятати про ціну, яку доводиться платити за єдність, та аналізувати й враховувати помилки минулого. Сьогодні в Україні знову триває неоголошена Росією війна, розпочата у 2014 році. Однак, ми знову показуємо ворогові та всьому світу свою справжню єдність. Українці знову встали обороняти свою незалежність та територіальну цілісність. Історія повторюється, а втім, на відміну від 1918-1921 років, сьогодні Україна має достатньо сили для того, щоб здобути перемогу.

 

 "Ми – це Україна"

    Працівники бібліотеки під гаслом "Ми – це Україна" пропонують увазі користувачам  книжкову виставку-інсталяцію  "На шляху до Соборності України", присвячену Дню Соборності України, який відзначатимемо 22 січня.

    День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято день Соборності  України. Саме  тоді на площі перед Київською Софією відбулася надія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети - побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам'ятаючи про незлічені жертви, принесені на вівтар незалежності, соборності, державності.

 Ця подія ознаменувала собою здійснення віковічних мрій багатьох поколінь українців. Адже соборність нашої держави означає цілісність нашої землі та єдність наших прагнень на шляху до розбудови квітучої і заможної України. Взаємна готовність працювати над тим, щоб у нашому спільному домі панували мир, закон і благополуччя, невіддільна від почуття національної свободи та гідності. 

У цей доленосний час активного становлення нашої державності ми не повинні бути сторонніми спостерігачами, а маємо стати активними творцями власного майбутнього. Лише у єдності наша сила, і лише наполегливий, цілеспрямований рух уперед дасть змогу побудувати нам сильну й високорозвинену державу. 

"Закарпатські Василі в художньому слові"

День, 14 січня в Україні називають Василів день (день Святого Василя). Тячівська бібліотека для дорослих організувала перегляд літератури до свята під назвою "Закарпатські Василі в художньому слові", де вибрані книги саме закарпатських письменників, які носять ім'я Василь.