Уклін безсмертній жінці – величній Лесі Українці

            

                  25 лютого – День народження української письменниці Лесі Українки.

Лесю Українку знає весь світ. Багато її творів визнано шедеврами світової літератури, а в українську вона принесла нові мотиви і мандрівні сюжети з інших культур.

В читальній залі Тячіської публічної бібліотеки  розгорнута книжвова виставка до уваги користувачів "Горить моє серце" присвячена 153 - ій річниці від дня народження Лесі Українки. На виставці представлено її поезію, драматичні твори, проза. Користувачі  мали змогу ознайомитися з біографією письменниці, а також почитати вислови відомих людей про неї.

Леся Українка прожила коротке життя, але про неї важко сказати "була…". Лесин дух завжди присутній поруч з нами.

"Ні! Я жива, я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!" – крізь роки промовляє до нас авторка словами Мавки.

 

Історична довідка до другої річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну

 

24 лютого 2024 року Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. З тих пір пройшло 24 місяці, понад 104 тижні і 730 днів. Президент Володимир Зеленський записав 713 вечірніх звернень, в Україні змінилось 10 міністрів, а Генеральний штаб оприлюднив 1460 зведень. 

39931 повітряна тривога

За даними порталу Air-alarms.in.ua, в Україні з початку повномасштабного вторгнення було оголошено 39931 повітряна тривога (станом на 10:00 24 лютого).

Найдовша з них тривала 18 годин 43 хвилини у Нікополі 18 липня 2022 року.

В Україні змінилось 10 очільників міністерств

·                     5 лютого 2024 року змінилось керівництво Міністерства у справах ветеранів України: з посади пішла Юлія Лапутіна, а тимчасовим виконувачем обов'язків став Олександр Порхун.

·                     9 листопада 2023 року Матвій Бідний став тимчасовим виконувачем обовʼязків міністра молоді та спорту.

·                     6 вересня 2023 року Рустем Умєров очолив Міністерство оборони України, змінивши на цій посаді Олексія Резнікова.

·                     28 липня 2023 року Ростислав Карандєєв став тимчасовим виконувачем обовʼязків міністра культури та інформаційної політики.

·                     21 березня 2023 року Оксен Лісовий став міністром освіти та науки України.

·                     В цей же день Олександр Камишін очолив Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України.

·                     7 лютого 2023 року міністром внутрішніх справ України став Ігор Клименко. Він обійняв цю посаду після загибелі Дениса Монастирського в авіакатастрофі у Броварах 18 січня 2023 року.

·                     19 липня 2022 року Оксана Жолнович очолила очолила Міністерство соціальної політики України.

·                     14 квітня 2022 року Руслан Стрілець був офіційно призначений на посаду міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.

·                     24 березня 2022 року Микола Сольський став міністром аграрної політики та продовольства.

51 обмін полоненими

51-ий обмін полоненими відбувся 8 лютого. Тоді Україна повернула з російського полону 100 людей, серед них 82 оборонці "Азовсталі". А перший обмін полоненими відбувся 24 березня 2022 року: тоді було звільнено з полону українських моряків з рятувального катера, яких направили на острів Зміїний.

З моменту повномасштабного вторгнення з російського полону вдалося визволити вже 3135 захисників та захисниць.

 

Українські військовослужбовці, звільнені з російського полону, з національними прапорами сидять в автобусі в день обміну полоненими на українсько-російському кордоні, 31 січня 2024 року. Фото: AP Photo/Danylo Pavlov

19 засідань "Рамштайн" та 5 самітів ЄС

Перше засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн" відбулось 26 квітня 2022 року на контрольованій США авіабазі "Рамштайн" у Німеччині, а 19-е засідання пройшло в онлайн-форматі 14 лютого 2024 року.

П'ятий з початку війни саміт Європейського Союзу відбувся 1 лютого 2024 року. Також з початку повномасштабного вторгнення Росії ЄС ухвалив 13 пакетів антиросійських санкцій: 13-й пакет посли Євросоюзу погодили 21 лютого. Офіційно пакет має бути опублікований якраз до річниці 24-го лютого.

ЗСУ ліквідували понад 409 тисяч російських військових

За даними Генерального штабу ЗСУ Сили оборони з початку повномасштабного вторгнення ліквідували близько близько 409 010 військовослужбовців. (станом на 24 лютого 2024 року).

З техніки росіяни втратили:

·                     6534 танки,

·                     340 літаків,

·                     325 гелікоптерів,

·                     7659 безпілотників,

·                     25 кораблів та катерів,

·                     1 підводний човен,

·                     1905 крилатих ракет.

44 закордонні візити Зеленського

Президент Володимир Зеленський з 24 лютого 2022 року здійснив 44 офіційні зустрічі з міжнародними партнерами поза межами України. Перший міжнародний візит під час війни Зеленський здійснив до Вашингтону 21 грудня 2022 року. Тоді президент України зустрівся зі своїм американським колегою Джо Байденом, а також виступив на спільному засіданні Конгресу США.

З початку 2024 року Зеленський відвідав з офіційними візитами Литву, Латвію, Естонію, Швейцарію, Францію та Німеччину. 17 лютого президент України виступив із промовою на Мюнхенській безпековій конференції.

 

Президент США Джо Байден (праворуч) і перша леді Джилл Байден зустрічають президента України Володимира Зеленського в Білому домі у Вашингтоні, 21 грудня 2022 року. Це був перший візит президента Зеленського до США після повномасштабного російського вторгнення. Фото: AP Photo/Andrew Harnik

Україну відвідали понад 25 очільників держав

З початку повномасштабного вторгнення РФ Україну з офіційними візитами відвідали понад 25 очільників держав. Серед них президент США Джо Байден, президент Польщі Анджей Дуда, президент Франції Емманюель Макрон, премʼєр-міністр Великої Британії Ріші Сунак, а також президенти Литви, Латвії, Естонії, Швейцарії, Португалії, Німеччини, Румунії, Південної Кореї, Молдови, Австрії, Чехії, Австрії, Греції, Швеції, Словаччини, Угорщини, Туреччини, ПАР, Сенегалу, Гвінеї, Гватемали, Замбії, Коморських Островів.

Лідером за кількістю візитів до України під час війни є Польща: вищі представники цієї держави з початку повномасштабного вторгнення відвідали Україну 12 разів. Друге та третє місце посідають Європейський Союз та Литва: 11 та 8 візитів відповідно. А четверте місце з пʼятьма візитами ділять між собою Велика Британія, Словаччина, Молдова та Латвія.

Загалом Україна з початку повномасштабного вторгнення прийняла 125 візитів міжнародних партнерів.

28 поштових марок воєнного часу

Перша з таких марок — "Русскій воєнний корабль, іді..." була введена в обіг 12 квітня 2022 року. А 23 лютого "Укрпошта" випустила марку до 10-річчя війни з Росією та до 2-ї річниці повномасштабного вторгнення: її назвали "І буде весна", а на марці ми зобразили найбільш відомі світлини за ці 10 років: Крим, Харків, Бахмут, Маріуполь.

З усіма марками можна ознайомитися на сайті "Укрпошти".

Новий календар свят та нові памʼятні дні

З початку повномасштабної війни Україна все більше відмовляється від російської та радянської спадщини. Зокрема з 1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, а президент Зеленський 28 липня 2023 року підписав закон про перенесення дат деяких свят на державному рівні. Таким чином в Україні наразі святкують:

·                     25 грудня — Різдво Христове (замість 7 січня);

·                     15 липня — День Української Державності (замість 28 липня);

·                     1 жовтня — День захисників і захисниць України (замість 14 жовтня).

·                     1 жовтня — Покрова (замість 14 жовтня).

·                     6 січня — Водохреще (замість 19 січня).

Крім того:

·                     З 2023 року 13 квітня Україна відзначає День працівника оборонно-промислового комплексу. Саме цього дня, але у 2022 році, ЗСУ поцілили ракетами "Нептун" у російський ракетний крейсер "Москва".

·                     Українські військові знищили 33% бойових кораблів Чорноморського флоту РФ

·                     Також, починаючи з 2023 року, в Україні відзначають День медичних працівників 27 липня. Раніше це свято відзначали у третю неділю червня за радянським зразком.

·                     9 грудня 2022 року президент Зеленський підписав Указ про щорічне відзначення Дня прав людини в Україні 10 грудня.

·                     З 2022 року День Європи відзначається в Україні 9 травня. Раніше свято відзначалось у третю суботу травня. 8 травня при цьому у 2023 році було встановлено Днем пам’яті та перемоги над нацизмом.

 

Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній очолив службу у Михайлівському соборі у Києві на Святвечір за новим календарем, 24 грудня 2023 року. Фото: Олександр Магула/Суспільне

326 перейменованих обʼєктів у Києві

У столиці України з початку повномасштабного вторгнення в межах процесу декомунізації та дерусифікації перейменували 326 обʼєктів, серед яких вулиці, проспекти, площі, сквери тощо.

У листопаді 2023 року проєкт Bird in Flight створив мапу оновлених вулиць столиці: тоді їх налічувалось 287. 18 січня 2024 року у Києві перейменували ще 29 об'єктів, а 8 лютого — ще 10.

Також станом на листопад 2023 року у Києві демонтували понад 60 пам'ятних об'єктів, які пов'язані з історією та культурою РФ або СРСР.

535 компаній вийшли з Росії

Станом на вечір 23 лютого 2024 року, за даними Інституту керівників вищої ланки Єльського університету, повністю пішли з Росії 535 компаній.

Водночас 218 компаній продовжують діяльність в Росії без обмежень, 177 компаній продовжують діяльність, але не інвестують у розвиток. 157 компаній скорочують діяльність в РФ, а 502 компанії тимчасово згорнули бізнес, залишивши відкритими можливості для повернення.

 

 

Інформаційна довідка до Дня кримського спротиву

 

 

           День кримського спротиву російській окупації — пам'ятна дата на річницю проведення мітингу кримських татар та українців у місті Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України.

Цього дня 2014 року у Сімферополі відбувся мітинг на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Криму. Учасниками мітингу були представники кримськотатарської громади, активісти руху «Євромайдан Крим», представники Конгресу українських націоналістів та окремі особи, не залучені до діяльності жодних організацій.

25 лютого під будівлею кримської Верховної Ради відбувся проросійський мітинг, організований організацією «Кримський фронт» та «козацькими» організаціями. Учасники акції вигукували проросійські гасла та вимагали відокремлення від України шляхом проведення референдуму. У ЗМІ з'явилася інформація про проведення 26 лютого позачергової сесії, на якій може бути винесено питання про вихід Криму зі складу України.

26 лютого під стінами Верховної Ради АРК паралельно відбулися 2 акції: проукраїнський мітинг, організований Меджлісом кримськотатарського народу, рухом «Євромайдан Крим» та іншими проукраїнськими організаціями, котрий зібрав до 10 тисяч учасників, та проросійський чисельністю близько 7000 осіб, ініціатором якого стала партія «Руська єдність». Через незадовільні заходи безпеки, вжиті правоохоронцями, між проукраїнськими та проросійськими учасниками мітингів сталися сутички, у результаті чого загинули 2 людини.

Проросійський мітинг був відтіснений до внутрішнього двору кримської Верховної Ради, а призначена днем раніше сесія парламенту була скасована.

Але вже на наступний день, 27 лютого, російські військові захопили всі будівлі органів української влади на території півострова та заблокували українські військові частини.

Після анексії Криму Росія розпочала масові переслідування активістів, які 26 лютого 2014 року брали участь у мітингу. Нині відомо про 17 зниклих безвісти, 12 загиблих, 39 політв'язнів, 10 з яких вже засуджено до різних термінів ув’язнення. 26 лютого 2020 року Президент Володимир Зеленський заявив про підписання указу про встановлення 26 лютого в Україні Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, як щорічної пам'ятної дати.

Боротьба за повернення Криму ‒ це боротьба за відновлення історичної справедливості, адже його анексія є першим прецедентом порушення принципу незмінності кордонів у Європі. Вона є боротьбою за повернення свого дому та своєї землі мільйонів українців та сотень тисяч кримських татар.

Спротив розпочався 26 лютого 2014 року і триває досі! Даємо повномасштабну відсіч ворогу!

Захоплюємось мужністю та героїзмом громадян України, які, проживаючи на тимчасово окупованих територіях, чинять спротив та відстоюють територіальну цілісність України!

Крим – це Україна!!!

 

 

Матеріали підготовлено

КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради"

 

 

19 лютого – День Державного Герба України

Як державний символ – Державний Герб України, тризуб був затверджений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року.  Це один із трьох державних символів нарівні з прапором і гімном.

В Конституції України сказано, що  головним елементом Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого.

Затвердження тризуба гербом Української Народної Республіки було знаком свободи кожного громадянина нової  української держави.

Державний Герб України – це один із чотирьох офіційних символів поряд з Прапором, Гімном і Конституцією. 19 лютого 1992 року, Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.

Тризуб є стародавнім символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг. У вигляді державної символіки він використовувався князями часів Київської Русі, став Державним Гербом УНР, у ХХ ст. як символ репрезентував різні політичні організації. Ставши Державним Гербом сучасної України, тризуб символізує тяглість і спадкоємність традицій нашої території.

Найбільший в Україні тризуб розташовується в Івано-Франківській області. Він був викладений з білого каменю в 1992 р. на схилі гори. Під гербом викладено рік і слово «воля». Автором цього витвору став колишній вояк УПА Анастасій Козак, який таким чином вирішив вшанувати своїх побратимів. Місце він обрав не випадково – саме тут відбувались жорстокі бої між повстанцями сотні Пилипа Орлика та більшовиками. Герб достатньо великий, на нього пішло дві вантажівки каменю (гірського білого мергелю), який він переносив вручну в двох сумках (а на той час йому було вже 70 років).

Державний Герб України охороняється законодавством, наруга над ним несе за собою юридичну відповідальність. Тризуб об’єднує українських патріотів, які сьогодні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України. Для українців у всьому світі Тризуб символізує зв’язок із Батьківщиною.

Наш герб,  наша святиня,  має давню та величну історію, він народжений із споконвічного народного прагнення  до волі та незалежності. Національний символ, що уособлює тисячолітній зв’язок поколінь – минувшини, сьогодення та майбутнього.

 

Матеріали підготовлено

КЗ «Публічна бібліотека Тячівської міської ради»

 

 

Інформаційна довідка до 9- ї річниці боїв за Дебальцеве

          17-18 лютого назавжди увійдуть в історію України як дні пам'яті полеглих в боях за українське місто Дебальцеве.  У ці лютневі дні згадуємо драматичні події зими 2015 року — завершення оборони Донецького аеропорту та битви під Дебальцевим. Їх результатом стало укладення других Мінських договорів та перехід війни в позиційну фазу, яка триває досі.

Бої за Дебальцевський плацдарм — одне з найбільших зіткнень на Донбасі. Бої за місто і операція з виведення українських військових стали одними з найбільш трагічних і масштабних подій за весь час війни на сході України.

Дебальцеве — місто з великим залізничним вузлом, яке лежить на автошляху міжнародного значення М04, що поєднує Луганськ із Донецьком.

Дебальцівський плацдарм — епізод війни на сході України, який розпочався в кінці липня 2014 року. Бої під Дебальцевим загострилися після Першого мінського перемир'я з жовтня 2014 року.

Гостра фаза боїв за Дебальцеве тривала майже місяць — з 25 січня по 18 лютого 2015 року і включала в себе як масовані артилерійські обстріли, так і перестрілки на малих відстанях зі стрілецької зброї і навіть танкові битви.

18 лютого 2015 року понад 2,5 тисячі українських воїнів залишили плацдарм. І хоча деякі групи виходили ще кілька днів, саме ця дата вважається завершенням боїв за Дебальцеве. За даними Генштабу, під час виходу з Дебальцеве загинули 13 українських військовослужбовців, ще 157 дістали поранення.

З 24 січня по 19 лютого 2015 року в боях за українське місто Дебальцеве під час російсько – української війни, за даними Книги Пам’яті полеглих за Україну, загинуло 266 наших воїнів з 41-го військового підрозділу ЗСУ, поліції (МВС) та СБУ.

Дебальцевська операція увійшла в історію України та підручники військового мистецтва. Це була унікальна операція наших Збройних Сил, зміст якої багатьом став зрозумілий згодом, за кілька місяців. Це історія української звитяги та історія про підступ нашого ворога.

До 18 лютого – дати, коли наші війська почали залишати місто, для цього все було готове. Сили АТО мали план організованого виходу і виводу техніки та особового складу із Дебальцево. Практично за добу, останні українські підрозділи вже перебували на завчасно підготовлених позиціях. Відомо, що у день, коли почався завершальний етап виводу наших підрозділів, Дебальцеве вже залишило 80% військ. Це повністю спростовує міф російської пропаганди про повне блокування ворогом українських підрозділів.

Поставлені завдання Збройні Сили України виконали повністю. Ця позиція та успіхи Україні були дуже потрібні у Мінську під час переговорів та після них. Злагодженими діями українських військових була посоромлена Росія, яка вимагала від наших воїнів скласти зброю, підняти білий прапор і здатися в полон.

Дебальцеве стало ще одним прикладом глобального обману і медіа маніпуляцій РФ. Українські військові довели: Дебальцеве перебувало під нашим контролем, жодного оточення не було, наші частини та підрозділи вийшли планово та організовано. Залишивши бойові дозорні пости й відвівши їх на нову лінію оборони, українська армія залишила собі плацдарм для оборони держави. Це переконливий доказ боєздатності Збройних Сил та ефективності військового командування. І найголовніше, що вдалося досягнути українській армії — зупинити просування противника вглиб території України.

За час, який минув від драматичних подій під Дебальцевим, багато чого змінилося; військове керівництво зробило детальний аналіз та висновки тодішніх подій, визнані помилки та досягнення, але, однозначно, українська армія відтоді зміцнилася і набралася бойового досвіду та готова до захисту країни. Подвиг українських воїнів — хто боровся і захищав кожен метр української землі, хто віддав своє життя за вільну та щасливу Україну назавжди залишиться у нашому серці!

 

Матеріали підготовлено

КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради"

 

 

Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) - це день коли люди дарують один одному книги просто так. Це може бути дитяча та доросла література українською мовою.

 Добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.

Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що у цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання.

      Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов; вона дасть нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчить жити, любити і працювати заради щастя народу, заради самих себе і своїх рідних. Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона — постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для малечі, і для школяра, і для зрілої, досвідченої людини. Недарма в народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає». Частіше заглядайте до скарбниці духовності — книг, з яких б'є невичерпне джерело мудрості.

Шановні читачі! Чекаємо Вас!