Днями в Тячівській бібліотеці для дорослих відбулася бесіда-інтерв'ю з Діаною Шіллер - майстринею солодких пряників, у рубриці бібліотеки "Постаті Тячівщини, що надихають" та майстер-клас з оздоблення пряника.
- Доброго дня п. Діана, рада нашій зустрічі, і що ви завітали до нашої бібліотеки та згодились дати інтерв’ю. І перше наше запитання, де працюєте на даний час?
- Доброго дня, Наталю! Рада зустрічі, і признаюсь у вас дуже затишно, за цей час так все змінилося, просто супер. Щодо роботи, почала працювати у ПНВК "Щасливе місто" вчителем гітари, в яку мене неодноразово запрошували. Адже гра на гітарі зараз є дефіцитом у нас. Ще мабуть і гени взяли своє, адже мій батько Йосип грав на гітарі, а дід, теж Йосип грав на угорському національному інструменті, який називається цітора. Маю таке правило, що все що робиться, робиться на краще, треба йти за покликом серця, і головне твоє внутрішнє відчуття.
Відкрию вам секрет, цього року планую поступати в Ужгородський інститут культури і мистецтв на спеціальність гітара. Моя теперішня професія - хоровий диригент.
- Як давно почали грати на гітарі та займатися приватними уроками?
- Грати почала практично після навчання, гітарою оволоділа самостійно, а ось практикувати приватні уроки 10 років назад.
- У вас є троє діток. Розкажіть про них? Мені відомо, що між ними велика різниця у віці, яка саме?
- Між старшою донькою і меншим сином - 15 років! Старша донька Іванка - їй 24 роки. Вона майбутній хірург, зараз проходить інтернатуру і працює на кафедрі - веде іноземних студентів, адже добре володіє англійською мовою. Іванка закінчила Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, буде абдомінальним хірургом, я вивчила це слово. (Сміється) Доречі, моя донька почала займатися балетом.
Середущий син Роман - йому 21 рік. Навчається у Київському політехнічному університеті, хімічний факультет. В м. Києві проживає їхня бабуся, яка за ними приглядає.
Улюбленець всіх Петрик - йому 9 років. Петрик – це наше сонечко, ходить у музичну школу на фортепіано, до вчительки, яка навчала старшу доньку, ми вже як родина. Тепер почав підбирати на слух мелодії із ігор, пісні сучасних виконавців. На рахунок музики: я його не обмежую, не заставляю, хочу, щоб він мав бажання і надалі грати, адже багато хто не витримує навантаження і перестає ходити у музичну.
- Хотіла б запитати про ваші захоплення? Знаю, що ви досить активна людина, займаєтесь спортом. Чим саме?
- Як людина музики маю відчуття ритму, навіть так жартую, що коли буду у лікарні, то ввімкніть мені музику і я одразу затанцюю. На протязі всього життя старалася тримати себе у фізичній формі, відвідувала аеробіку, фітнес. Почала ходити на йогу, яку відкрила для мене подруга, за це дуже їй вдячна. Завдяки йозі мені відкрилася ще одна велика культура.
Запорука мого успіху: "Ти зранку встав, помолився, зробив 15 хв. йогу, тобто душа у тебе у порядку, і тіло, і розум.
- Як знаходите час на це все?
- Зранку, коли відправлю Петрика до школи. Встаю в 6.30 к.ч., спочатку п’ю каву )), йога не починається без кави, адже я з Закарпаття. (Сміється). Тепер відвідую танці "Рондо" в СК "Арена". Там гарні наставники чоловіки, стрункі, красиві, підтягнуті… (Посміхається). Закон жінки: "Якщо ти жінка, то ти вже гарна. Адже жінка народжена Богом , для того щоб нести красу у світ."
- Поговоримо трохи про випічку. Як і коли ви почали займатися випічкою? Де черпаєте натхнення?
- Передивляюся багато майстер-класів у інтернеті. Багатьох майстринь відсіяла, тепер маю двох фавориток одну з Польщі, іншу з Чехії. Я орієнтуюся на їхні роботи, а ось колористику і форми роблю свої.
Але моїм самим улюбленим вчителем і наставником на цій землі була моя бабуся Василинка, яка проживала в селищі Дубове. Вона завжди дуже тихенько розмовляла, в неї була гарна, витончена русинська мова. Бабуся Василинка пекла на замовлення торти, тістечка, виробляла весільних лебедів. Так співпало, що після її смерті і мені захотілося щось пекти, робити, виробляти. І я всім кажу, що вона залишила мені свій талант у спадок. До прикладу, малювати я не вмію коли треба намалювали собаку, я намалюю динозавра (Сміється).
- Чи випікаєте пряники на замовлення? Практикуєте майстер-класи по оздобленню пряника?
- Так випікаю, частенько замовляють на дні народження, релігійні свята, знаменні і пам'ятні дати. Також для дітей влаштовую майстер-класи, мені подобається, як дітки старанно оздоблюють пряники, фантазують різні малюнки, розфарбовують в яскраві кольори.
- Ви активно приймаєте участь у місцевих акціях? Нещодавно, на вашій сторінці у фейсбук, ви закликали мешканців свого району прибирати територію. Чи відгукнулися вони?
- Ні, але хочеться вірити, що вони не зрозуміли на скільки годин, тому що я підкорегувала час. Закликаю всіх почати з себе робити добро.
- Наше традиційне питання. Яку останню книгу прочитали?
- На даний момент я захопилася вивченням німецької мови. Вчу її не знаю чому, але мені дуже хочеться. А з останнього прочитала "Список Шиндлера" Томаса Кініллі.
- Наближається велике свято Великдень. Що для вас є головним у святкуванні Великодня?
-
Для мене обов'язковим є: витримати перший тиждень посту і останній, якщо можу звичайно. Головне створити мирну атмосферу вдома, піти до церкви, щиро посповідатися, так, щоб до сліз, і відчути чистоту в душі. І принципово для мене - кожна жінка має спекти паску, вкласти в неї свою любов.
- Пані Діана, що побажаєте мешканцям нашої громади і читачам бібліотеки наостанок?
- Перш за все, хочу подякувати, що мене запросили у бібліотеку, на інтерв'ю. Тут дуже приємна атмосфера, і персонал. У вас дуже гарно хочеться читати, навіть на балконі.
Хочу побажати миру, щоб нам нічого не загрожувало, і щоб наша країна стала здорова, позбулася цієї хвороби, негараздів. Хочу побажати смачної паски, щоб у Великодню неділю всі були на службі у церкві. Дуже люблю казати слава Ісусу Христу, і тоді б ми легше встали з колін. Хочеться, щоб ми гуляли, заповняли собою місто, щоб привітали один одного в живу, а не візитівками через соцмережі. Всього найкращого кохання, краси, тепла, затишку, весна буяє - будьмо щасливі!
- Дякуємо гарно за приємну і щиру розмову. У нас у гостях була майстриня солодких пряників, вчителька гітари, дуже чудова, активна і енергійна жінка - Діана Шіллер.
Бесіду вела головний методист Наталія Нодь КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради".