1 грудня уся світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цього дня людство згадує про те, яку серйозну загрозу для життя несе ця глобальна проблема.

День започатковано у 1988 році, він покликаний підвищити поінформованість щодо ВІЛ/СНІДу та привернути увагу суспільства до порушень прав і свобод людини, які мають ВІЛ-статус.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це ще одна можливість дізнатися про факти щодо поширеності ВІЛ-інфекції і втілити знання у практику. Якщо люди розуміють, як передається ВІЛ-інфекція, як їй можна запобігти та усвідомлюють сьогоднішню реальність життя з ВІЛ – вони можуть за допомогою цих знань дбати про власне здоров’я і здоров’я інших та толерантно ставитися до тих, хто живе з ВІЛ-інфекцією.

СНІД уперше виявлений у США у 80-х роках. За кілька років поширення СНІДу набуло характеру всесвітньої епідемії, що охопила населення практично усіх країн.

СНІД – синдром набутого імунодефіциту – це кінцева стадія інфекційного захворювання, викликаного вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Цей вірус вражає спеціальні клітини крові (лімфоцити), які відповідають за захист організму людини від різних мікробів та пухлин, і поступово вбиває ці клітини. Імунітет організму повільно, протягом багатьох місяців і років, знижується, і це призводить до виникнення різних захворювань, перш за все інфекційних, що вражають легені, органи травлення, шкіру, нервову систему та ін. Інкубаційний період переходу від потрапляння в організм ВІЛ до СНІДу може тривати від 2-3 тижнів до 9 років. З потраплянням у організм людини ВІЛ у аналізі крові, як правило, фіксується ВІЛ-позитивна реакція.

За оцінками програми Організації Об’єднаних Націй  з початку епідемії ВІЛ-інфекції/СНІД у світі інфікувалося вірусом імунодефіциту (ВІЛ) приблизно 78 млн. людей. Померло від захворювань, зумовлених СНІДом, більше 35 млн. осіб. ВІЛ-інфекція/СНІД стали потужними чинниками, що призводять до багатофакторного деструктивного впливу на соціальне та економічне життя суспільства.

Україна сьогодні посідає одне з перших місць серед країн європейського регіону за кількістю ВІЛ-позитивних осіб. Поширення ВІЛ-інфекції пов'язано з соціальними чинниками - розвитком ін'єкційної наркоманії, високим рівнем інфікованості серед жінок секс-бізнесу, у місцях позбавлення волі. Найбільша кількість ВІЛ-інфікованих відноситься до вікової групи 20-39 років, постійно також зростає частка підлітків 15-17 років.

Підтримка людей, які вже стали ВІЛ-інфікованими, попередження нових захворювань і пропагування здорового способу життя – основні засоби запобігання розповсюдженню інфекції. Мало людей у нашій країні, навіть ВІЛ-позитивних, знають про те, що необхідно робити, щоб ВІЛ не перейшов у СНІД.

Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди  з вірусом імунодефіциту можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається АРТ і надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя.

У цей день в усьому світі відбуваються різноманітні соціальні акції, спрямовані на інформування про небезпеку хвороби, шляхи її поширення, симптоми, особливості лікування.

Заходи, що традиційно проводяться в цей день, традиційно відбуваються із символом – Червоною стрічкою. Її вигадав художник Франк Мур. У 1991 році цей символ був використаний вперше. Тепер кожен, хто надягає Червону стрічку 1 грудня, висловлює свою надію на майбутнє без СНІДу.