вівторок, 20 квітня 2021 р.

 «Хто полюбить книгу 

той далеко піде у своєму розвитку.

Книга рятує душу від здерев’яніння»

Т.Г. Шевченко

23 квітня Всесвітній день книги та авторського права

У квітні 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається з 1996 року.

Це один із знакових днів у нашому міжнародному календарі. Талант письменника - яскрава демонстрація духовного начала всього людства. Уміння висловити свої почуття і переживання, думки і образи, події і відносини, і багато чого, що так чи інакше зв’язується з людським світоглядом - справжній дар. Сказати і бути почутим, знайти розуміння і відгук у серцях вдячного читача - це мета будь-якого автора. Далеко не всім вдавалося досягти її. А деякі навіть випереджали свій час, будучи натхненниками і законодавцями нових підходів, і нових поглядів.

Книга - це незамінний носій інформації. Завдяки книгам ми не тільки отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей, ми торкаємося до справжніх творчих досягнень та розумінню краси нашого людства. У світі багатого культурного різноманіття, саме книга є певним вікном у просторі і часі, що відкриває перед нами різні цивілізації і соціальні культури, історичні повороти і неминучий прогрес.

Сердечно вітаємо письменників, видавців, бібліотекарів книгорозповсюджувачів, усіх тих, хто шанує й розвиває друковане слово. Нехай ваш талант і надалі продовжує служити збереженню і примноженню духовного багатства кожної держави і світу в цілому! Бажаємо всім шанувальникам книги нових відкриттів, реалізації творчих задумів та натхнення! Сподіваємось, що придбана у цей день нова книжка стане її власнику справжнім другом і порадником на довгі літа. Зі святом Вас! 



   Іван Хланта — неповторна особистість у духовному житті української нації. І в цьому немає перебільшення. Кандидат філологічних наук, доктор мистецтвознавства, лауреат літературних всеукраїнських та обласних премій. У його доробку кілька десятків томів записів українських народних пісень, казок, легенд, переказів, бувальщин, коломийок та інших народнопоетичних жанрів. Світове народознавство не знає жодного подібного прикладу. Адже напрацювання у цій важливій галузі протягом кількох десятків років, творчі горизонти та уподобання його надзвичайно розлогі та багатогранні: його захоплює творчість відомих письменників, народне і професійне мистецтво, турбує сучасне становище української літературної мови, морально-виховна роль школи та церкви в нашому суспільстві, привертають увагу культурні традиції української діаспори за кордоном… 

Він – талановитий науковий дослідник і першовідкривач в обширній царині вітчизняної культури та постійно радує зацікавлених поціновувачів культури і мистецтва своїми новими величними відкриттями і знахідками, примножуючи духовні надбання співвітчизників і в першу чергу наших краян.

Народився 20 квітня 1941 року в селі Копашново Хустського району Закарпатської області у багатодітній родині. 1964-го закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету, 1974-го — аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського Академії наук України. У 1976 році захистив кандидатську дисертацію, у 2007-му — мистецтвознавче дослідження на докторський ступінь. У 2004 році удостоєний звання заслуженого діяча мистецтв України. Записав понад 7 тисяч текстів і мелодій народних пісень на Закарпатті і в сусідніх областях України, а також за кордоном — на Мараморощині та в Банаті (Румунія), в Руському Керестурі та Новому Орахові (Сербія), на Кубані (Російська Федерація), де компактно проживають українці. Відомий як літературознавець, мистецтвознавець, педагог, бібліограф.

Його перу належить ціла серія літературознавчих статей, нарисів, бібліографічних покажчиків про творчість закарпатських письменників минулих років і сучасної епохи – Олександра Духновича, Олександра  Павловича, Дмитра Вакарова, Юрія Керекеша, Семена Панька, Василя Вовчка, Миколи Рішка, Юлія Боршоша-Кум’ятського, Олександра Сливки, Степана  Жупанина, Дмитра Кешелі, Василя Густі, Мирослава Дочинця, Юрія Шипа та інших.

З-поміж багатьох жанрів народнопоетичної творчості фольклорист облюбував народну казку та пісню. Ним як казкозбирачем видано вісімнадцять збірок загальною кількістю понад 1000 казок («Казки Карпат» (1989), «Казки про бідних і багатих» (1994), «Добра наука» (1995), «Молодильна вода» (2013), «Казки та легенди з-під Хустського замку» (2016) тощо). Його справедливо називають одним із найкращих знавців народної казки в Україні.

Іван Хланта – автор багатьох гостросюжетних публіцистичних статей, провідною темою яких є щире уболівання за долю нашої духовності, культури, української рідної мови, за збереження віковічних народних традицій і звичаїв. Йдеться, зокрема, про захист рідної мови у церковному богослужінні («Рідна мова – дар Божий», 1912), про непоодинокі випадки руйнації духовності в нашому суспільстві та «… наступ на опорні вузли національної культури».

Як бачимо, творча палітра Івана Хланти надзвичайно багата, різножанрова та плідна і переконливо підтверджує, що її автор своєю невтомною працею здійснив свого роду науково-дослідницький подвиг, значення і суспільну вагу якого ми ще до кінця не сповна усвідомлюємо та належно оцінюємо як святу жертовність в ім’я збереження і збагачення нашої національної культури. Він наполегливо і послідовно продовжує, особливо у сфері фольклористики, славні пошукові та наукові традиції своїх попередників – Володимира Гнатюка, Філарета Колесси, Петра Лінтура та інших.

Свій славний ювілей Іван Хланта зустрічає у розквіті творчих сил і обдарувань, у яскравих мріях та прагненнях і надалі збагачувати новими художніми відкриттями духовну скарбницю нашого народу.

Тож, у цей знаменний день, Тячівська бібліотека для дорослих вітає ювіляра з 80-річчям, побажаємо міцного здоров’я і наснаги на нові добрі справи, аби в доброму здоров’ї та натхненні реалізував усі свої сміливі плани і задуми заради розквіту і збагачення вітчизняної культури.

На світлинах зустріч з Іваном Хлантою у Тячіській бібліотеці для дорослих. 

 

понеділок, 19 квітня 2021 р.

 

420 років від дня публікації "Вибране" Вільяма Шекспіра.

 Шекспір 23 квітня 1564 р. у Стретфорді-на-Ейвоні в родині ремісника і торговця. Вчився у місцевій граматичній школі, де вивчали рідну мову, а також грецьку і латинську за єдиним підручником — Біблією. За одними даними школу не закінчив, бо батько через фінансові ускладнення забрав Вільяма до себе помічником. За іншими ж, після закінчення школи був

навіть помічником шкільного учителя.

У вісімнадцятирічному віці оженився на Енн Хетауей, яка була на вісім років старшою за нього. Через три роки після одруження покинув Стретфорд. Перші його друковані твори з'являються тільки в 1594 році. Біографи припускають, що за цей період він якийсь час був актором мандрівної трупи, 3 1590 р. працював у різних театрах Лондона, а з 1594 вступив у найкращу лондонську трупу Джеймса Бербеджа. З моменту побудови Бербеджем театру "Глобус", тобто з 1599 р. і до 1621 р. життя його пов'язане з цим театром, пайщиком і актором і драматургом якого він є.

Його драматургічна і поетична спадщина, згідно "шекспірівського канону" (першого повного видання творів Шекспіра, здійсненого у 1623р.) складається з 37 драм, 154 сонетів та двох поем. Всі драматичні твори Шекспіра написані білим віршем з використанням прози.

Творчий шлях Шекспіра традиційно поділяють на три періоди.
До першого періоду (1590-1600) відносять драми-хроніки (9), комедії (10), трагедії (3), обидві поеми — "Венера і Адоніс" (1592), "Зганьблена Лукреція" (1593) та сонети (1593-1598).

Другий період творчості Шекспіра (1601-1608 pp.) позначений заглибленням поета в аналіз трагічних суперечностей людини, які з усією силою виявились під кінець Ренесансу. Драматургічний геній Шекспіра найповніше проявився саме в трагедіях цього періоду: "Гамлет" (1601), "Отелло" (1604), "Король Лір" (1605), "Мак бет" (1606), "Антоній і Клеопатра" (1607), "Коріолан" (1607), "Тімон Афінський" (1608).

І, нарешті, третій, романтичний період, який охоплює 1609— 1612 роки. В цей час він створює чотири трагікомедії, або романтичні драми: "Перікл"(1609), "Цимбелін"(1610), "Зимова казка" (1611); "Буря" (1612) і історичну-драму "Генріх VIII" В трагікомедія панує атмосфера казково-фантастичного, в них добро і справедливість завжди перемагають сили зла.
Серед знаменитих трагедій Шекспіра найбільшою популярністю на протязі віків користуються "Ромео і Джульєтта" і "Гамлет".





пʼятниця, 16 квітня 2021 р.

    До Великодніх свят у Тячівській бібліотеці для дорослих діє виставка-інсталяція  "Писанкові очі Всесвіту", на якій представлені видання про народні традиції святкування Великодня та пасхальна атрибутика . Запрошуємо всіх охочих ознайомитися з літературою, а також  зробити яскраву світлину напереродні свята.


 

четвер, 15 квітня 2021 р.

 Сьогодні, 15 квітня у Тячівській бібліотеці для дорослих відбулася виставка воскових писанок відомої писанкарки краю з с. Чумальово Світлани Криванич

Презентувала виставку  бібліотекар с. Чумальово Надія Орсаг.

На відкритті виставки були присутні Едіта Петер - в.о. начальника відділу культури сім’ї , молоді і спорту, Мирослава Вовчок –голова Молодіжної ради Тячівської ТГ, Наталія Маджара - журналістка районної  газети "Дружба", учні школи І-ІІІ ступенів ім. Ш.Голлоші з угорською мовою навчання з вчителем Тетяною Половко.

Присутні мали змогу переглянути також онлайн-презентацію від майстрині.  Едітою Петер було передано подарунок п. Світлані від Тячівської міської ради 








    Історична довідка   «Визволення Закарпаття від нацистських загарбників»   Жовтень 1944 року — одна з важливих сторінок в історії Зак...