вівторок, 20 квітня 2021 р.

   Іван Хланта — неповторна особистість у духовному житті української нації. І в цьому немає перебільшення. Кандидат філологічних наук, доктор мистецтвознавства, лауреат літературних всеукраїнських та обласних премій. У його доробку кілька десятків томів записів українських народних пісень, казок, легенд, переказів, бувальщин, коломийок та інших народнопоетичних жанрів. Світове народознавство не знає жодного подібного прикладу. Адже напрацювання у цій важливій галузі протягом кількох десятків років, творчі горизонти та уподобання його надзвичайно розлогі та багатогранні: його захоплює творчість відомих письменників, народне і професійне мистецтво, турбує сучасне становище української літературної мови, морально-виховна роль школи та церкви в нашому суспільстві, привертають увагу культурні традиції української діаспори за кордоном… 

Він – талановитий науковий дослідник і першовідкривач в обширній царині вітчизняної культури та постійно радує зацікавлених поціновувачів культури і мистецтва своїми новими величними відкриттями і знахідками, примножуючи духовні надбання співвітчизників і в першу чергу наших краян.

Народився 20 квітня 1941 року в селі Копашново Хустського району Закарпатської області у багатодітній родині. 1964-го закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету, 1974-го — аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського Академії наук України. У 1976 році захистив кандидатську дисертацію, у 2007-му — мистецтвознавче дослідження на докторський ступінь. У 2004 році удостоєний звання заслуженого діяча мистецтв України. Записав понад 7 тисяч текстів і мелодій народних пісень на Закарпатті і в сусідніх областях України, а також за кордоном — на Мараморощині та в Банаті (Румунія), в Руському Керестурі та Новому Орахові (Сербія), на Кубані (Російська Федерація), де компактно проживають українці. Відомий як літературознавець, мистецтвознавець, педагог, бібліограф.

Його перу належить ціла серія літературознавчих статей, нарисів, бібліографічних покажчиків про творчість закарпатських письменників минулих років і сучасної епохи – Олександра Духновича, Олександра  Павловича, Дмитра Вакарова, Юрія Керекеша, Семена Панька, Василя Вовчка, Миколи Рішка, Юлія Боршоша-Кум’ятського, Олександра Сливки, Степана  Жупанина, Дмитра Кешелі, Василя Густі, Мирослава Дочинця, Юрія Шипа та інших.

З-поміж багатьох жанрів народнопоетичної творчості фольклорист облюбував народну казку та пісню. Ним як казкозбирачем видано вісімнадцять збірок загальною кількістю понад 1000 казок («Казки Карпат» (1989), «Казки про бідних і багатих» (1994), «Добра наука» (1995), «Молодильна вода» (2013), «Казки та легенди з-під Хустського замку» (2016) тощо). Його справедливо називають одним із найкращих знавців народної казки в Україні.

Іван Хланта – автор багатьох гостросюжетних публіцистичних статей, провідною темою яких є щире уболівання за долю нашої духовності, культури, української рідної мови, за збереження віковічних народних традицій і звичаїв. Йдеться, зокрема, про захист рідної мови у церковному богослужінні («Рідна мова – дар Божий», 1912), про непоодинокі випадки руйнації духовності в нашому суспільстві та «… наступ на опорні вузли національної культури».

Як бачимо, творча палітра Івана Хланти надзвичайно багата, різножанрова та плідна і переконливо підтверджує, що її автор своєю невтомною працею здійснив свого роду науково-дослідницький подвиг, значення і суспільну вагу якого ми ще до кінця не сповна усвідомлюємо та належно оцінюємо як святу жертовність в ім’я збереження і збагачення нашої національної культури. Він наполегливо і послідовно продовжує, особливо у сфері фольклористики, славні пошукові та наукові традиції своїх попередників – Володимира Гнатюка, Філарета Колесси, Петра Лінтура та інших.

Свій славний ювілей Іван Хланта зустрічає у розквіті творчих сил і обдарувань, у яскравих мріях та прагненнях і надалі збагачувати новими художніми відкриттями духовну скарбницю нашого народу.

Тож, у цей знаменний день, Тячівська бібліотека для дорослих вітає ювіляра з 80-річчям, побажаємо міцного здоров’я і наснаги на нові добрі справи, аби в доброму здоров’ї та натхненні реалізував усі свої сміливі плани і задуми заради розквіту і збагачення вітчизняної культури.

На світлинах зустріч з Іваном Хлантою у Тячіській бібліотеці для дорослих. 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Рік Августина Волошина Історична довідка  Верховна Рада України та Закарпатська і Львівська обласні ради проголосили 2024 рік – роком Август...