Рубрика "Новинки нашої бібліотеки від УІК" 

                                          Серія "Знамениті українці"

Шановні користувачі! Представляємо вашій увазі серію книг про знаменитих українців українською і російською мовами. У книжках містяться короткі життєписи найбільш відомих українців, що добилися видатних успіхів у різних сферах діяльності людини. Читач дізнається не тільки про основні етапи творчої біографії, але й про особливості характеру, звичаї, захоплення і особисте життя таких видатних постатей: Іван Котляревський, Леся Українка, Василь Стус, Ліна Костенко, Микола Хвильовий, Володимир Сосюра, Олександр Довженко, Іван Багряний, Микола Бажан, Лесь Курбас, Остап Вишня, Марко Кропивницький, Павло Тичина, Петро Гулак-Артемовський, Михайло Семенко, Дмитро Донцов, Микола Зеров, Микола Гоголь, Микола Лисенко, Володимир Івасюк, Володимир Мономах, Данило Галицький, Павло Скоропадський, Соломія Крушельницька, Каземир Малевич, Квітка Цісик та ін.  

З даною серією книжок Ви можете ознайомитись на абонементі нашої бібліотеки.

Книги отримані завдяки Українському інституту книги 

#УкраїнськийІнститутКниги

#Нові_книги_у_бібліотеці

#українськийінституткниги

#книги_за_Державною_програмою

#Державна_програмаУкраїнська_книга

Соціальна реклама до 150-річчя письменника В.Стефаника

    28 травня працівники дорослої та дитячої

бібліотек Тячівської ТГ долучилися до соціальної реклами присвяченій 150-річчю від дня народження українського письменника В.Стефаника з виставкою  "Василь Стефаник-письменник-новеліст".

 

Екскурсія до бібліотеки

 

Сьогодні, 27 травня  до КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради Закарпатської області" завітали учні школи ПНВК "Щасливе місто", яким було проведено екскурсію по бібліотеці.

Рубрика "Книги-ювіляри 2021" восьма книга Д. Дефо "Робінзон Крузо" - 300

Данієль Дефо народився в Лондоні у 1660 чи 1661 році (більш точних відомостей немає). Його батько Джеймс Фо був багатим торгівцем м'ясом і свічним фабрикантом та знаменитим дисидентом-пуританином (тобто противником панівної англіканської церкви).

Вихований у релігійному дусі, в чотирнадцять років Дефо був відданий до приватної протестантської школи в Ньюінгтоні. Він завжди згадував про цю школу з теплими почуттями, бо вона дала йому багато потрібних знань, які так знадобилися йому в майбутньому.

Письменнику було 59 років, коли він видав свій роман "Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо". Розповідь у творі ведеться від першої особи, від особи Робінзона. Це надає зображенню ілюзії повної вірогідності. Через коротку преамбулу, що знайомить нас із біографічними даними героя, його морськими подорожами і, нарешті, описом бурі, в якій загинув корабель і вся команда, ми разом з героєм потрапляємо на безлюдний острів.

 Дивовижна історія Робінзона Крузо кожному знайома з дитинства.  Д. Дефо написав свій знаменитий роман, повна назва якого «Життя, незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, який прожив 28 років у повній самотності на безлюдному острові біля берегів Америки поблизу гирла річки Оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якої весь екіпаж корабля крім нього загинув, із викладом його несподіваного звільнення піратами; написані ним самим». Видавалась книга без зазначення автора, адже була написана нібито самим Робінзоном Крузо. Роман миттєво отримав широку популярність та шалений успіх і розійшовся блискавично, попри те що книжка коштувала п’ять шилінгів – на ці гроші в ті часи можна було купити непоганого коня. Передрук був один за одним, дванадцятого травня 1719 р. вийшло друге видання, шостого червня – третє, а восьмого серпня – четверте.

      

 

Рубрика "Новинки нашої бібліотеки від УІК"

 
Рубрика "Новинки нашої бібліотеки від УІК" 

Зінаїда Васіна. Українське народне вбрання

У книзі в яскравих образах відома українська художниця й дослідниця Зінаїда Васіна відтворила автентику українського вбрання представників всіх верств населення, виявила характерні особливості крою костюмів, їх оздоблення й декорування. Акцентуючи увагу на розмаїтті, красі та практичності одягу, яке увібрало в себе багатотисячолітні тенденції культури пращурів, авторка підкреслює унікальність феномену духовної й матеріальної спадщини на теренах України. Книга стане для читача, перш  за все для підростаючого покоління, невичерпним джерелом пізнання глибини й краси української культури.

Олександр Найден. Українська народна лялька

Українська народна лялька становить частину іграшкової культури, а разом з тим – і частину східнослов’янської та європейської лялькової культури ХХ ст. Українська ж народна іграшкова культура є не просто частиною селянського культурного простору з його обрядовими традиціями, метафізичними чинниками та історичною пам’яттю – вона є своєрідною його моделлю. Найперше, найголовніше завдання цієї книги – показати красу (зовнішню – декоративно пластичну і внутрішню – духовну) народної автентичної ляльки. Важливими є також визначення місця й ролі цієї ляльки в контексті сучасної лялькової культури, аналіз її антропоморфних предтеч, виявлення її традиційних домінантних ознак (іконографії, типажності, матеріалу, декоративних принципів тощо), її явних та опосередкованих зв’язків з «одягненою» сувенірною лялькою, лялькою колекційною (музейною), лялькою авторською. У книжці використано здобутки сучасної археології, історії, фольклористики, етнології, культурології, та філософії з метою якомога повнішого розкриття образу української народної ляльки, висвітлення її семантичних прообразів та історичних прототипів, визначення її місця і ролі в українській іграшковій культурі. Для істориків, етнологів, мистецтвознавців та широкого кола читачів.

Книги отримані завдяки Українському інституту книги 

#УкраїнськийІнститутКниги

#Нові_книги_у_бібліотеці

#українськийінституткниги

#книги_за_Державною_програмою

#Державна_програмаУкраїнська_книга

Визначено переможців онлайн-конкурсу до Дня вишиванки біля панно "Це мій Тячів"

Визначено переможців  онлайн-конкурсу  до Дня вишиванки біля панно "Це мій Тячів", який знаходиться на території Молодіжного вуличного центру.

  За результатами онлайн-конкурсу під хештегом #цемійТЯЧІВ переможцями стали:

 І місце - Леся Острешко – 308 вподобань;

ІІ місце – Оля Роман – 282 вподобань;

ІІІ місце – Андріана Мула – 257 вподобань.

Вітаємо переможців онлайн-конкурсу!

Шановні переможці, ми Вам особисто повідомимо про місце та час зустрічі для вручення пам’ятних призів за перемогу.

Дякуємо всім за участь!!!

Оголошення!Челендж до Дня вишиванки!

 

День пам'яті жертв політичних репресій - Історична довідка

День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.

Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений. 

Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом.  Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві.

Як свідчать архівні документи, Биківнянський ліс як об’єкт «спеціального призначення» – місце таємних поховань, використовувався органами НКВД УРСР протягом 1937-1941 років. На сьогодні вже встановлено імена понад 15 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання. Тут покоїться прах Михайля Семенка, Майка Йогансена, Михайла Бойчука, Федора Козубовського, митрополита УАПЦ Василя Липківського та інших жертв сталінського «Великого терору».

«Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.

Наслідками комуністичного терору 1930-х років в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

 

 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

За період «Великого терору» на території УРСР було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та виправно-трудових таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %).

Масові репресивні операції у 1937–1938 роках, за задумом Йосипа Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально-ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.

Офіційно початком «Великого терору» став оперативний наказ НКВД СРСР №00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 року, затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 року. Проте наявні документи НКВД (накази, листування, телеграфи) свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь, а наказом їх лише формалізували.

Наказом №00447 упроваджувалися ліміти (плани) на покарання громадян. Вироки за І-ю категорією означали «розстріл», за ІІ-ю категорією – на ув’язнення в таборах ГУЛАГ (рос: Главное управление лагерей) НКВД СРСР. Якщо первинний ліміт для УРСР за І категорією становив 26150 осіб, то у січні 1938 року він був збільшений до 83122 осіб. Із проханням про додаткові ліміти в Москву неодноразово зверталися наркоми внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський та Олександр Успенський.

Ще до початку дії оперативного наказу №00447 особливу увагу було звернено на «чистку» партійних лав та органів безпеки, що мало забезпечити надалі беззастережне виконання репресивних директив центру. А вже у червні 1937 року розпочались масові арешти. 10 липня 1937 р. політбюро ЦК КП(б)У розіслало по областях УРСР вказівку про формування позасудового  репресивного органу – обласних «трійок», створених для спрощення процедури засудження. До складу трійки зазвичай входили начальник обласного  УНКВД (голова),  обласний прокурор та перший секретар обласного, крайового або республіканського комітету ВКП(б). Існування «трійок» повністю суперечило радянському законодавству, у тому числі Конституції 1936 року.

 

Заарештований був фактично позбавлений права на захист (на адвоката) чи оскарження вироку. Переважна більшість справ була побудована на власних свідченнях обвинувачених. Як правило, свідчення не перевірялись, доказами провини арештованого слідство не цікавилось. Слідчі психологічним знущанням і нелюдськими тортурами «вибивали» з арештованих потрібні зізнання. В 1937 році дозвіл на застосування методів «фізичного впливу на підозрюваних» (тобто тортур) було дано на найвищому рівні ЦК ВКП (б). Випадки неправомірного засудження вважались цілком припустимими і виправдовувалась прислів’ям «ліс рубають – тріски летять».

Часи «Великого терору» у масовій свідомості населення СРСР позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов’язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними. Громадяни писали доноси на колег, остерігаючись, що ті донесуть на них першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами тощо.

Розіграні за сценарієм показові процеси проти партійно-радянських очільників 1937-1938 років передбачали не лише усунення чи маргіналізацію рештків старої еліти, але також здійснення впливу на нових висуванців та суспільство загалом. Участь у цих показових процесах мала засвідчити політичну й ідеологічну лояльність, послух волі вождя, визнання терористичних методів державного керівництва. Таким був метод здійснення «сталінської кадрової революції».

«Великий терор» згорнули за вказівкою вищого партійно-радянського  керівництва. 17 листопада 1938 року ЦК ВКП(б) і Раднарком СРСР ухвалили постанову «Про арешти, прокурорський нагляд і провадження слідства», якою «орієнтували правоохоронні органи на припинення «великої чистки» та відновлення елементарної законності. Наступним кроком стала фізична ліквідація безпосередніх організаторів і виконавців «Великого терору».

Виставка-подорож "Пізнаймо Європу разом"

     З нагоди святкування дня Європи в Україні у бібліотеці для дорослих діє виставка-подорож "Пізнаймо Європу разом". Активні читачі бібліотеки, навіть гості з закордону, привітали всіх з днем Європи різними мовами: англійською, угорською, німецькою, чеською, українською. Ми любимо Європу. А ви? Тоді запрошуємо Вас завітати в бібліотеку та ознайомитися з літературою представленою на виставці. 

На фото: Емілія Токар - студентка факультету іноземної філології УжНУ;

Марина Банк - вчителька англійської мови ОЗО "Лазівська ЗОШ І-ІІІсмт. Тячівської міської ради.;

Павлина Целич - студентка магістратури україністики філософського факультету університету ім. Масарика м. Брно, Чехія

На фото: Катя Дейнека - вчитель біології та хімії КЗ "Тячівський ліцей-інтернат з угорською мовою навчання"

  

 Рубрика "Новинки нашої бібліотеки від УІК" 

    Пропонуємо вашій увазі книгу Ліни Костенко «Скіфська одіссея. Поема-балада» від видавництва «Либідь». Події в поемі переносять читача на дві з половиною тисячі років у минуле. Головний герой юний Грек з Ольвії відправляється в подорож. Він пливе по Дніпру-Борисфену рухаючись в напрямку майбутнього Києва. В історії створеній Ліною Костенко, Україна бачиться як частина культури Середземномор'я, на стику двох цивілізацій - західної і східної. Чому варто купити книгу «Скіфська одіссея. Поема-балада» Ліни Костенко? «Скіфська одіссея. Поема-балада» - це яскравий твір, написаний видатною українською письменницею. Наполовину поема, наполовину балада, розповідає історію дивовижної подорожі.  Книга -  ілюстрована, для широкого читацького загалу.

Книги отримані завдяки Українському інституту книги 

#УкраїнськийІнститутКниги

#Нові_книги_у_бібліотеці

#українськийінституткниги

#книги_за_Державною_програмою

#Державна_програмаУкраїнська_книга

 Європейський шлях становлення!

День Європи  відзначається 5 травня Радою Європи та 9 травня Європейським Союзом. В Україні урочисті заходи проводять щорічно у третю суботу травня згідно з Указом Президента від 19 квітня 2003 року. Цього року День Європи в Україні припадає на 15 травня.

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях: свободи, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, та враховує інтереси всіх учасників.

Основна ідея загальноєвропейського Дня – кожний мешканець континенту, незалежно від своєї національної належності і громадянства, має відчути себе вільним у «Європейському домі».

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

Відзначення Дня Європи в нашій державі – це підтвердження єдності України та Європи не тільки за географічною ознакою, а і за духом, історією, спільними цінностями, адже український народ є невід’ємною частиною європейської цивілізації.

Довідка

9 травня 1950 р міністр закордонних справ Франції Робер Шуман виголосив план виходу Європи з післявоєнної кризи (Декларація Шумана). Першим кроком на шляху до практичної реалізації ідеї створення єдиної Європи він запропонував об’єднання вугільної та сталеливарної промисловості, що привело до появи 16 липня 1952 року першої з трьох європейських інституцій, на основі яких створено Європейський Союз - Європейського Співтовариства вугілля та сталі.

    Рішення стосовно відзначення Дня Європи було прийнято у 1985 році на саміті ЄС у Мілані. Відтоді це свято відзначається кожного року 9 травня. На сьогодні День Європи поряд з єдиною європейською валютою євро, синім прапором на якому зображено коло золотих зірок, та гімном є політичним символом та атрибутом Європейського Союзу.

    Відповідно до статті 61 Регламенту ЄК 9 травня є одним із 17 святкових днів в ЄС і вихідним для співробітників європейських інституцій. Головною метою святкових заходів у рамках відзначення Дня Європи в країнах ЄС є поширення ідеї європейської ідентичності серед громадян Європейського Союзу, утвердження спільних європейських цінностей. Святкові заходи з нагоди Дня Європи в країнах-членах у попередні роки (1985-1998) мали переважно культурно-мистецьку спрямованість. Частина коштів на проведення художньо-мистецьких заходів для святкування Дня Європи виділялася в рамках програми ЄК Калейдоскоп (існувала до 1998 року).

    З 1997-98 роках до святкування Дня Європи залучилися країни-кандидати на членство в ЄС. У цих країнах святкові заходи, які проходять у рамках Дня Європи, вже мають певне політичне забарвлення і спрямовані на формування громадської думки стосовно підтримки державної політики вступу до Європейського Союзу. Головною подією в рамках святкування Дня Європи у більшості країн є культурно-розважальна програма, яка в різних країнах має форму художнього шоу, гала-концерту або карнавалу і проходить на центральній вулиці (площі) столиці. Участь у концертних заходах беруть як місцеві художні колективи та актори, так і запрошені з країн-членів ЄС. Головними організаторами святкових заходів виступають делегації ЄК та інформаційні центри ЄС у країнах-кандидатах. Державні органи влади, громадські та неурядові організації надають сприяння у проведенні Дня Європи.

13 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямі», якою підтверджується незворотність курсу України на європейську інтеграцію, метою якої є набуття членства в Європейському Союзі. Було також відзначено, що Україна як європейська держава, поділяє спільну історію та цінності з країнами Європейського Союзу і має право подати заявку на набуття членства у Європейському Союзі відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз.

2021 рік - оголошено роком В.Стефаника

14 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження видатного українського письменника, неперевершеного майстра соціально-психологічної прози, новатора модерністської техніки письма, новеліста, тонкого спостерігача людської душі, гуманіста і просвітителя Василя Семеновича Стефаника. 

Творчість В. Стефаника – не просто майстерне зображення автентичного галицького сільського побуту, політичних обставин того часу, це заглиблення в універсальні аспекти людського життя. Його творчість та манера письма мали великий вплив на розвиток української новелістики. 

До уваги користувачів бібліотеки представлена тематична виставка "Василь Стефаник-письменник-новеліст", де зібрані видання письменника.

Продовжуючи рубрику бібліотеки «Постаті Тячівщини, що надихають» напередодні свята дня Пам’яті та Примирення та Перемоги над нацизмом у ІІ Світовій війні працівники Тячівської бібліотеки для дорослих та дітей навідалися до ветерана ІІ Світової війни - Лідії Гайналій.

- Доброго дня, шановна Лідіє Василівно! Раді завітати до вас у гості напередодні свята, і поспілкуватися з вами!

- Я теж дуже рада!

- Ви дуже енергійна жінка в свої 93 роки! Поділіться з нами своїм секретом?

- Таку енергійну жінку зробило з мене життя. Мені було 14 років як почалася війна, яка застала мене в Одесі. Було важко, я завжди працювала, крутилася як білка в колесі. Війна є війна, нам довилося з цим жити. Ми були тоді, ще зовсім дітьми, допомагали партизанам, носили їм їжу у катакомби,яку нам готували батьки, збирали для них овочі, фрукти. Місто було в окупації більше 2 років,за той нелегкий час нас били, сильно били, морили голодом, деяких розстрілювали на місцях.

- У вас були брати, сестри? Яка їхня доля?

- Так, у мене був старший на 3 роки брат Андрій. У 1943 році з Одеси його з друзями забрали у Молдавію, там в лісах Бессарабії вони всі загинули.

- Що відчували коли оголосили перемогу? Де тоді були?

- Одесу звільнили у квітні 1944 року. Те відчуття не передати словами, така радість була, я якраз в госпіталі була в Одесі,після поранення, яке отримала теж в лісах Бессарабії. Всі кричали «Ура! Перемога!Перемога!», аж не вірилося, що це жахіття нарешті скінчиться.

- Як опинилися на Закарпатті?

- Після демобілізації вийшла заміж – мій перший чоловік Юрій. У мене їх було двоє (Посміхається). Ми переїхали спочатку в Запоріжжя, звідти у 1948 році нас направили на Закарпаття будувати Тереблянську ГЕС на Хустщині. З Юрієм у нас народилася дочка Наталія, якої нажаль вже немає з нами. Чоловік, доречі був офіцером, почав частенько запивати, там на рахунок цього було дуже строго, і його звільнили. А я продовжувала працювати завскладом, не могла з ним поїхати, бо була матеріально відповідальна. Чоловік не розгубився і поїхав у Тулу, забрав дочку і одружився вдруге. Мені ж не було куди діватися, і я залишилася. З Хуста переїхала у Тячів, де познайомилися з другим чоловіком Василем він з Бедевлі, який робив тоді на пошті. В місті важко було знайти роботу, але доля посміхнулася і цілих 25 років пропрацювала райвійськкоматі начальником секретної частини. Потім ближче до пенсії змінила роботу, стала працювати на заводі «Зеніт».

- Скільки у вас було дітей з Василем? І скільки маєте внуків та правнуків?

- З Василем у нас троє дітей: старший син Саша,середуща дочка Тетяна та менша Ірина. Всі вони живуть у Тячеві, тільки онуки роз’їхалися, їх у мене 9 і 8 правнуків. (Гордовито посміхається)

- То ви щаслива і головне багата бабуся.

- Так, я всіх люблю і стараюся кожному приділити час, дати їм ласку і тепло.

- Ви були головою Товариства інвалідів війни?Розкажіть про цей період життя?

- Так, розповім все по порядку. З 1992 року почали створюватися громадські організації, і Крижевський запропонував мені бути відповідальним секретарем Ради ветеранів району (ветеранів на той час було 68). Частенько їздила в область, звітувалася. Вже потім стала головою Товариства інвалідів війни. Роботи вистачало, сама навідувалася до ветеранів, перевіряла списки, допомагала всім чим могла.

- У вас дуже багато медалей на кітелі, всі вони дуже цінні для вас. Яку останню дістали?

- Орден Княгині Ольги ІІІ ступеня, яку мені вручив президент Ющенко, ще у 2005 році. Маю багато фотографій з президентами, якось вам покажу, і з Юлькою Тимошенко теж маю.

- Як ставитесь до подій на Сході України? Чи могли подумати, що колись буде ще війна?

- Ні, ніколи, ми жили старалися для своїх сімей, хотіли жити краще. Ніхто не думав, що буде така війна. Наша Україна дуже багата і лакомий кусочок для інших, адже в нас все є. Болить мене серце, що буде далі з Україною, з нашими дітьми. Взагалі то, я завжди переглядаю новини, знаю все, що робиться у нас і у світі.

- Щоб побажали сучасній молоді? Яким бачите їхнє майбутнє?

- Дорогі мої, в цей час потрібно бути чесними, добросовісними і вимогливими. Потрібно працювати, розвивати нашу державу, зберігати порядок і бути на стороні закону. Саме головне - будьте людьми! Хочу побажати здоров’я вам, і миру на землі, щоб було все добре і ви не знали, що таке війна.

- Щоб ви побажали читачам бібліотеки?

- Здоров’я, щастя, обирати правильні книги, і читати, читати! Ось я, в свої 93, ще й досі читаю. Хотіла б ще завітати до вашої бібліотеки, поспілкуватися, оглянути новинки, мені б було дуже приємно!

- Сподіваємося на скору зустріч Лідіє Василівно у нас!Нам теж буде дуже приємно, ще раз поспілкуватися!І ви обіцяли показати свої рідкісні фото, тож ловимо вас на слові! Дякуємо за зустріч!

В рамках рубрики відбулася бесіда-інтерв’ю з п. Лідією, яку провела головний методист КЗ «Публічна бібліотека Тячівської міської ради» Наталія Нодь.

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.

З нагоди пам’ятної дати до уваги користувачів представлено книжкову виставку «Сторінками подвигу та перемоги». У книжковій експозиції представлені історичні книги, художні твори, документи, які висвітлюють причини виникнення Другої світової війни,  відтворюють широку панораму подій від початку війни в 1939 році до капітуляції нацистської Німеччини.

Тематична виставка діятиме до кінця травня. Запрошуємо всіх охочих дізнатися більше про героїчне минуле наших батьків, дідів і прадідів!