Рік 1932-1933 рр. найчорніший час між чорними часами в історії України. У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі. Як сталося, що без стихії, без засухи, без війни - в самому центрі Європи, в Україні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей?! Що це було? Сьогодні ми знаємо, що це було. Це був більшовицький геноцид! Це була безкровна, людоморська війна тоталітарної системи проти українського народу. Війна - задля того, щоб підірвати коріння волелюбної нації, винищити цілий етнос. Війна - щоб зруйнувати віковічні основи народної моралі, витруїти в серцях людяність. І натомість посіяти в душах, жорстокість, підозрілість і неміч духовну. Вісім мільйонів зморених голодом дітей України - ось наслідки цієї війни. Їм - неоплаканим, їм не відспіваним, їм - похованим у спільних могильниках ... Похованим без труни й молитви, позбавленим могили й шани - присвячуємо день пам'яті і скорботи.

До дня пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій у читальній залі Тячівської центральної районної бібліотеки був проведений вечір-спогад з учнями Тячівського професійного ліцею. Також присутнім був продемонстрований короткометражний фільм "Голодомор 32-33". Всі присутні долучилися до Всеукраїнської акції "Засвіти свічку".