День Конституції України — одне з найважливіших державних свят, засноване на честь прийняття головного закону незалежної країни — Конституції України. 

Конституція України — основний закон держави України, ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття. Чинна Конституція України складається з преамбули (вступна частина) 14 розділів, в яких зібрана 161 стаття, а 15 розділ містить 17 перехідних положень.

Основний Закон визначає організацію та функціонування державної влади, основи взаємовідносин особи і держави.

Конституція ґрунтується на верховенстві прав і свобод людини. Закріплює відповідальність держави перед людиною, що є ключовим принципом утвердження та забезпечення її прав і свобод.

Конституція визначає основи державного ладу країни. Так, Україна є суверенною і незалежною, унітарною, демократичною, соціальною, правовою державою у формі республіки.

За історичними мірками наш Основний Закон — зовсім молодий документ, але корені його глибокі, як глибокими є корені української нації. Перебуваючи у складі СРСР Україна послідовно мала чотири конституції, прийняті в 1919, 1929, 1937 та 1978 роках. Свою нову Конституцію наша країна приймала пізніше інших республік колишнього СРСР, маючи можливість врахувати їхній досвід конституційного творення.

Перша відома кодифікація українського права «Руська правда», «Литовські статути», які увібрали в себе правові традиції Київської Русі та середньовічної Європи, акти періоду Гетьманщини - конституційні акти, що ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами.

Особливе місце у цьому історичному переліку займає Конституція Пилипа Орлика під назвою "Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького". Вона була підписана 5 квітня 1710 року гетьманом Пилипом Орликом і стала символом козацької державності та демократії. Це був один з перших у Європі правових актів, який закладав основи республіканської форми правління.

Із проголошенням 1991 незалежності постала потреба затвердження державного устрою на конституційному рівні. Конституційна криза 1993–1995, пов’язана з розподілом повноважень між Парламентом і Президентом України, зумовила дострокові вибори Верховної Ради України та Президента. Для виходу з кризи до прийняття повноцінної Конституції 08.06.1995 ухвалено Конституційний договір між Верховною Радою та Президентом. Договір регулював основні принципи діяльності центральної влади та місцевого самоврядування.

 Відразу з проголошенням Конституції втратили чинність Конституція УРСР 1978 та Конституційний договір 1995. Почалося формування нормативних та організаційно-правових механізмів його реалізації.

28 червня 1996 року після завершального редагування тексту Верховна Рада остаточно прийняла Конституцію України, а 12 липня її урочисто підписали Президент України і Голова Верховної Ради України. Основний Закон нашої держави, гарантуючи громадянам загальновизнані права та свободи, закріпив ідеали справедливості та рівності, які сповідують усі цивілізовані країни світу.