Увага конкурс!

Всеукраїнський конкурс дитячої творчості  "Незалежна і єдина - моя Україна" до 30-річчя незалежності України

Умови конкурсу дивіться нижче ↓↓↓

 

 

 Свято Весни і Праці та Міжнародний день солідарності трудящих

Традиційну назву цього місяця як «травень», в Україні для останнього місяця весни, офіційно було повернуто в у ХХ столітті з відродженням мови народу Київської Русі. Назва походить від слова трава.

Після оранки земель і посіву ще стародавні люди ввели звичай весело відзначали перший день травня. Вони робили це в надії, що їх праця дасть хороший врожай. Наприклад, стародавні греки в цей день наряджали смужками вовни своєрідну священну сосну Аттіса, яка символізувала чоловіка матері-Землі - Кібели, в честь його воскресіння. Сосну урочисто несли до храму, і танцювали навколо неї.

Зараз Перше травня відзначають у багатьох європейських країнах. В Іспанії, наприклад, день свята називається Зелений Сантьяго. Це свято квітів і закоханих.

Сучасна історія свята свідчить, що 1 травня 1886 американські робочі організували страйк з вимогою 8-годинного робочого дня. Страйк і супутня демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією.

У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу, на згадку про виступ робочих Чикаго, ухвалив рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Вперше день міжнародної солідарності трудящих був відзначений в 1890 році в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччини, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції та деяких інших країнах.

    Сьогодні святкує своє день народження Тетяна Василівна Грицан-Чонка – поетеса краю, письменник,  вчитель.

Тетяна Василівна народилася 29 квітня 1964 року в мальовничому гірському селі Вільхівці,  в Закарпатській області, у селянській родині. Серед п’ятьох доньок у сім’ї була четвертою дитиною.

Колектив  КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради" вітає іменинницю з днем народження. Бажаємо  безліч творчих ідей, натхнення, невичерпного оптимізму та щасливого блиску в очах! Нехай ваше  життя буде повним задоволення! Бажаємо міцного здоров'я, сил і енергії!

 Днями в Тячівській бібліотеці для дорослих  відбулася бесіда-інтерв'ю з Діаною Шіллер - майстринею солодких пряників, у рубриці бібліотеки "Постаті Тячівщини, що надихають"  та майстер-клас з оздоблення пряника.

- Доброго дня п. Діана, рада нашій зустрічі, і що ви завітали до нашої бібліотеки та згодились дати інтерв’ю. І перше наше запитання, де працюєте на даний час?

- Доброго дня, Наталю! Рада зустрічі, і признаюсь у вас дуже затишно, за цей час так все змінилося, просто супер. Щодо роботи, почала працювати у ПНВК "Щасливе місто" вчителем гітари, в яку мене неодноразово запрошували. Адже гра на гітарі зараз є дефіцитом у нас. Ще мабуть і гени взяли своє, адже мій батько Йосип грав на гітарі, а дід, теж Йосип грав на угорському національному інструменті, який називається цітора. Маю таке правило, що все що робиться, робиться на краще, треба йти за покликом серця, і головне твоє внутрішнє відчуття.

Відкрию вам секрет, цього року планую поступати в Ужгородський інститут культури і мистецтв на спеціальність гітара. Моя теперішня професія - хоровий диригент.

- Як давно почали грати на гітарі та займатися приватними уроками?

- Грати почала практично після навчання, гітарою оволоділа самостійно, а ось практикувати приватні уроки 10 років назад.

- У вас є троє діток. Розкажіть про них? Мені відомо, що між ними велика різниця у віці, яка саме? 

- Між старшою донькою і меншим сином - 15 років! Старша донька  Іванка - їй 24 роки. Вона майбутній хірург, зараз проходить інтернатуру і працює на кафедрі - веде іноземних студентів, адже добре володіє англійською мовою. Іванка закінчила Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, буде абдомінальним хірургом, я вивчила це слово. (Сміється) Доречі, моя донька почала займатися балетом.

Середущий син Роман - йому 21 рік. Навчається у Київському політехнічному університеті, хімічний факультет. В м. Києві проживає їхня бабуся, яка за ними приглядає.

Улюбленець всіх Петрик - йому 9 років. Петрик – це наше сонечко, ходить у музичну школу на фортепіано, до вчительки, яка навчала старшу доньку, ми вже як родина. Тепер почав підбирати на слух мелодії із ігор, пісні сучасних виконавців. На рахунок музики:  я його не обмежую, не заставляю, хочу, щоб він мав бажання і надалі грати, адже багато хто не витримує навантаження і перестає ходити у музичну.

- Хотіла б запитати про ваші захоплення? Знаю, що ви досить активна людина, займаєтесь спортом. Чим саме?

- Як людина музики маю відчуття ритму, навіть так жартую, що коли буду у лікарні, то ввімкніть мені музику і я одразу затанцюю.  На протязі всього життя старалася тримати себе у фізичній формі, відвідувала аеробіку, фітнес. Почала ходити на йогу, яку відкрила для мене подруга, за це дуже їй вдячна. Завдяки йозі мені відкрилася ще одна велика культура.

Запорука мого успіху:  "Ти зранку встав, помолився, зробив 15 хв. йогу, тобто душа у тебе у порядку, і тіло, і розум. 

- Як знаходите час на це все? 

- Зранку, коли відправлю Петрика до школи.   Встаю в 6.30 к.ч.,  спочатку п’ю каву )), йога не починається без кави,  адже я з Закарпаття. (Сміється).  Тепер відвідую танці "Рондо" в СК "Арена".  Там гарні наставники чоловіки, стрункі, красиві, підтягнуті… (Посміхається). Закон жінки: "Якщо ти жінка, то ти вже гарна. Адже жінка народжена Богом , для того щоб нести красу у світ."

- Поговоримо трохи про випічку. Як і коли ви почали займатися випічкою? Де черпаєте натхнення?

- Передивляюся багато майстер-класів у інтернеті. Багатьох майстринь відсіяла, тепер маю двох фавориток одну з Польщі, іншу з Чехії. Я орієнтуюся на їхні роботи, а  ось колористику і форми роблю свої. 

Але моїм самим улюбленим вчителем і наставником  на цій землі була моя бабуся Василинка, яка проживала в селищі Дубове. Вона завжди дуже тихенько розмовляла, в неї була гарна, витончена русинська мова. Бабуся Василинка пекла на замовлення торти, тістечка, виробляла весільних лебедів. Так співпало, що після її смерті і мені захотілося щось пекти, робити, виробляти. І я всім кажу, що вона залишила мені свій талант у спадок. До прикладу, малювати я не вмію коли треба намалювали собаку, я намалюю динозавра (Сміється).

- Чи випікаєте пряники на замовлення? Практикуєте майстер-класи по оздобленню пряника?

- Так випікаю, частенько замовляють на дні народження, релігійні свята, знаменні і пам'ятні дати. Також для дітей влаштовую майстер-класи, мені подобається, як дітки старанно оздоблюють пряники, фантазують різні малюнки, розфарбовують в яскраві кольори.

- Ви активно приймаєте участь у місцевих акціях? Нещодавно, на вашій сторінці у фейсбук, ви закликали мешканців свого району прибирати територію. Чи відгукнулися вони?

- Ні, але хочеться вірити, що вони не зрозуміли на скільки годин, тому що я підкорегувала час. Закликаю всіх почати з себе робити добро.

- Наше традиційне питання. Яку останню книгу прочитали?

- На даний момент я  захопилася вивченням німецької мови.  Вчу її не знаю чому, але мені дуже хочеться. А з останнього прочитала "Список Шиндлера" Томаса Кініллі.

- Наближається велике свято Великдень. Що для вас є головним у святкуванні Великодня?

- Для мене обов'язковим є: витримати перший тиждень посту і останній, якщо можу звичайно. Головне створити мирну атмосферу вдома, піти до церкви, щиро посповідатися, так, щоб до сліз, і відчути чистоту в душі.  І принципово  для мене - кожна жінка має спекти паску, вкласти в неї свою любов.

- Пані Діана, що побажаєте мешканцям нашої громади і читачам бібліотеки наостанок?

- Перш за все,  хочу подякувати, що мене запросили у бібліотеку, на інтерв'ю. Тут дуже приємна атмосфера, і персонал. У вас дуже гарно хочеться читати, навіть на балконі. 

Хочу побажати миру, щоб нам нічого не загрожувало, і щоб наша країна стала здорова, позбулася цієї хвороби, негараздів. Хочу побажати смачної паски, щоб у Великодню неділю всі були на службі у церкві. Дуже люблю казати слава Ісусу Христу, і тоді б ми легше встали з колін. Хочеться, щоб ми гуляли, заповняли собою місто, щоб привітали один одного в живу, а не візитівками через соцмережі. Всього найкращого кохання, краси, тепла, затишку, весна буяє - будьмо щасливі!

- Дякуємо гарно за приємну і щиру розмову. У нас у гостях була майстриня солодких пряників, вчителька гітари, дуже чудова, активна і енергійна жінка - Діана Шіллер.

Бесіду вела головний методист Наталія Нодь КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради".

 Сьогодні, у галереї ім. Ш. Голлоші відбулася  зустріч з учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС , зустріч з українським поетом, прозаїком, публіцистом, громадським, політичним та державним діячем,  ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС - Володимиром Шовкошитним та презентація книги М. Фатули "Чорнобильський щоденник " до 35-ї річниці катастрофи на Чорнобильській АЕС

На презентації книги п. Володимир вручив медаль «Івана Мазепи» за вагому підтримку українського книговидання – меценату краю Івану Куцині (с. Р. Поле).

Довідково:  відзнаку, засновано Міжнародною літературно-мистецькою академією України 2016 року, для осіб, які проявили себе у сфері мистецтва і науки як видатні творці, організатори та меценати.

Медаль вручається із посвідченням,  рішення про нагородження медаллю приймає Правління Міжнародної літературно-мистецької Академії України.

Також,  працівниками Тячівської бібліотеки для дорослих була підготовлена виставка "Біль і тривоги Чорнобиля..."

 

Біль і тривоги Чорнобиля...

До 35-річниці катастрофи на Чорнобильській АЕС, працівники Тячівської бібліотеки для дорослих підготували  виставку - спомин: "Біль і тривоги Чорнобиля...", де представлено матеріал про найбільшу техно-екологічну катастрофу XX століття, про людей, що рятували Україну і світ, про наслідки Чорнобильської аварії сьогодні. Цей день є днем пам'яті про цю небачену трагедію, наслідки якої люди відчуватимуть ще багато років.

 

 

  Рубрика "Новинки нашої бібліотеки від УІК"

    Серед книжок, отриманих від Українського інституту книги – велике різноманіття художньої літератури: художня проза українська та зарубіжна, вічна класика, гучні бестселери, есеї та мотивуючі твори. Пропонуємо вашій увазі: 

    Айзек Азімов «Фундація»  -  один із шедеврів наукової фантастики, є неперевершеною завдяки своєму унікальному поєднанню невпинної дії, сміливих ідей і широкомасштабної картини світу.

    Себастіан Фітцек "Пасажир" -  для шанувальників якісних  психологічних детективів із непередбачуваним фіналом.

     Стівена Кінга "Кінець зміни" - це під
несене і моторошне закінчення містичної трилогії про детективні розслідування Білла Ходжеса, розпочаті в романах «Містер «Мерседес» та «Що впало, те пропало», від всесвітньо відомого американького письменника і майстра хорору.

    Стівен Гокінґ "Теорія всього" -  ученим, дослідникам космічного простору й тим, хто тільки зачаровано дивиться в зіркове небо, намагаючись збагнути походження Всесвіту. Наукова розвідка та водночас фантастична пригода .

    Арундаті Рой  "Міністерство граничного щастя"  - це насправді грандіозний роман, сповнений політичними переконаннями авторки. Арундаті Рой майстерно поєднує між собою долі персонажів, наводить безліч подробиць, які на перший погляд здаються зайвими, але зрештою складаються в цілісну картину.

    Наталі Гуменюк "Загублений острів" - це збірка репортажів з окупованого Криму, куди відома журналістка Наталя Гуменюк їздила упродовж 2014–2019 рр. Ця книжка є справжнім голосом анексованого Криму, його багатоголоссям, в якому окремі розповіді творять єдину спільну історію, яка ще не завершилася.

    Стівен Гандрі "Парадокс довголіття" -  як залишатися молодим до старості Автор бестселера New York Times "Парадокс рослин» представляє безпрецедентний план для довгого, здорового і щасливого життя.Наші клітини починають старіти з моменту нашого народження, але старіння не повинно означати руйнування. Всесвітньо відомий хірург доктор Стівен Гандріх лікував пацієнтів похилого віку більшу частину своєї кар'єри.

    Надія  Гуменюк  "Корона на одну ніч"  - таємні товариства і неймовірні історії кохання, карколомні повороти долі батька Софії, спричинені війнами та революцією, пригоди його однофамільця й суперника — графа Неродова, розвідника, подвійного агента й міжнародного авантюриста.

    Амелі Нотом  "Токійська наречена" - Амелі приїздить у Японію, щоб пізнати культуру цієї країни та вивчити японську мову. Рінрі — японець, студент факультету французької філології. Вони обоє — немов люди із різних світів, але Рінрі закохується в цю дивну дівчину, таку близьку й далеку водночас. Амелі має мрію: зійти на Фудзіяму і зустріти на вершині цієї гори перші промені ранкової зорі. Лише так вона зможе глибше пізнати Японію і краще зрозуміти себе. Мрія Рінрі — одружитися з Амелі. Кожен із них іде до своєї мети, досягаючи власних вершин і пізнаючи себе, і врешті віднаходить щось більше, ніж кохання.

    Еймі Моллой "Ідеальна мати"-  у психологічному романі порушено проблеми сучасного материнства. У центрі уваги — долі жінок, які називають себе «травневими матусями»: їхні малюки народилися цього місяця. Двічі на тиждень подруги збираються в парку, ділячись страхами й радощами, пов’язаними з дітьми.

    Маріано Сігман "Таємне життя розуму"-  написана на основі найновіших досліджень, книжка пропонує революційне бачення ролі нейронауки в нашому житті, розкриваючи таємничі процеси, що відбуваються в мозку і визначають, як ми навчаємося, мислимо, відчуваємо і мріємо.

    Коллін Гувер "Покинь якщо кохаєш" - яскравий і дещо мелодраматичний сюжет роману виявляється вдалою ширмою, за якою поміщено міркування про актуальні суспільно-психологічні проблеми, одна з яких — насильство в сім’ї. Головна героїня Лілі, прототипом якої частково постає сама авторка, втрачає тата й знову поринає в спогади про непросте дитинство. Будинок її батьків, шанованих і пристойних громадян, ніколи не був затишним сімейним гніздечком, адже Лілі з мамою жили в постійному напруженні через агресивний характер тата. Нарешті дівчина готова ступити на власний шлях і збудувати свою родину. Однак їй не вдасться знайти спокій,поки вона не здолає всіх тіней минулого й не наважиться розірвати зачароване коло, сплетене з правди, страху, прощення, нерішучості й любові.

    Розі Уолш "Сім щасливих днів" - Сара тільки-но розлучилася, і доля одразу звела її з Едді. Спонтанне знайомство переросло у щире та сильне почуття, яке стало взаємним. Здається, таке трапляється лише у мелодрамах. Дивовижний тиждень разом, обіцянки та плани на спільне майбутнє. Хепіенд?

    Світлана Талан "Букет улюблених квітів"  - Тамара любила лілії. Особливі, неповторні… Ці ніжні квіти нагадували їй про маму — гарну, тендітну та водночас сильну жінку… Мами не стало, коли Тамара була зовсім дитиною. Вона досі пам’ятає той жахливий день. Відтоді щороку на могилі матері з’являється кошик із чудовими ліліями. Тамара марно намагалася дізнатися, від кого він. Так само марно вона прагла дізнатися правду про батька… У річницю маминої загибелі Тамара зустрічає на кладовищі чоловіка, який називає себе знайомим матері. Жінка розуміє, що він знає більше, ніж говорить…

    Тож запрошуємо всіх поціновувачів художньої літератури відвідати бібліотеку й обрати собі книгу для душі.

Книги отримані завдяки Українському інституту книги 

#УкраїнськийІнститутКниги

#Нові_книги_у_бібліотеці

#українськийінституткниги

#книги_за_Державною_програмою

#Державна_програмаУкраїнська_книга

 Майстер-клас та традиції  випікання Великодніх пасок з Осуцькою Ганною Юріївною - чудовою жінкою, бабусею, колишнім професійним пекарем

Майстер-клас організовано бібліотекарем с. Округла Наталією Габор

Довідково про  Осицьку Ганну Юріївну -  народилася в 1942 році.

 Працьовала на хлібокомбінаті у м. Тячів, потім у шкільній їдальні у с. Округла, виїзжала на сезонні роботи, також працювала на фабриці художніх виробів звідки і вийшла на пенсію.

 Має п'ятьох дітей: чотири доньки і один син. 

 Любов до випікання пасок в  Ганни Юріївної з'явилася ще в молоді роки, коли працювала  на хлібокомбінаті. Багато років вона випікає паски для своїх дітей, для всієї  родини, яку дуже любить.

 «Хто полюбить книгу 

той далеко піде у своєму розвитку.

Книга рятує душу від здерев’яніння»

Т.Г. Шевченко

23 квітня Всесвітній день книги та авторського права

У квітні 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається з 1996 року.

Це один із знакових днів у нашому міжнародному календарі. Талант письменника - яскрава демонстрація духовного начала всього людства. Уміння висловити свої почуття і переживання, думки і образи, події і відносини, і багато чого, що так чи інакше зв’язується з людським світоглядом - справжній дар. Сказати і бути почутим, знайти розуміння і відгук у серцях вдячного читача - це мета будь-якого автора. Далеко не всім вдавалося досягти її. А деякі навіть випереджали свій час, будучи натхненниками і законодавцями нових підходів, і нових поглядів.

Книга - це незамінний носій інформації. Завдяки книгам ми не тільки отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей, ми торкаємося до справжніх творчих досягнень та розумінню краси нашого людства. У світі багатого культурного різноманіття, саме книга є певним вікном у просторі і часі, що відкриває перед нами різні цивілізації і соціальні культури, історичні повороти і неминучий прогрес.

Сердечно вітаємо письменників, видавців, бібліотекарів книгорозповсюджувачів, усіх тих, хто шанує й розвиває друковане слово. Нехай ваш талант і надалі продовжує служити збереженню і примноженню духовного багатства кожної держави і світу в цілому! Бажаємо всім шанувальникам книги нових відкриттів, реалізації творчих задумів та натхнення! Сподіваємось, що придбана у цей день нова книжка стане її власнику справжнім другом і порадником на довгі літа. Зі святом Вас! 

   Іван Хланта — неповторна особистість у духовному житті української нації. І в цьому немає перебільшення. Кандидат філологічних наук, доктор мистецтвознавства, лауреат літературних всеукраїнських та обласних премій. У його доробку кілька десятків томів записів українських народних пісень, казок, легенд, переказів, бувальщин, коломийок та інших народнопоетичних жанрів. Світове народознавство не знає жодного подібного прикладу. Адже напрацювання у цій важливій галузі протягом кількох десятків років, творчі горизонти та уподобання його надзвичайно розлогі та багатогранні: його захоплює творчість відомих письменників, народне і професійне мистецтво, турбує сучасне становище української літературної мови, морально-виховна роль школи та церкви в нашому суспільстві, привертають увагу культурні традиції української діаспори за кордоном… 

Він – талановитий науковий дослідник і першовідкривач в обширній царині вітчизняної культури та постійно радує зацікавлених поціновувачів культури і мистецтва своїми новими величними відкриттями і знахідками, примножуючи духовні надбання співвітчизників і в першу чергу наших краян.

Народився 20 квітня 1941 року в селі Копашново Хустського району Закарпатської області у багатодітній родині. 1964-го закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету, 1974-го — аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського Академії наук України. У 1976 році захистив кандидатську дисертацію, у 2007-му — мистецтвознавче дослідження на докторський ступінь. У 2004 році удостоєний звання заслуженого діяча мистецтв України. Записав понад 7 тисяч текстів і мелодій народних пісень на Закарпатті і в сусідніх областях України, а також за кордоном — на Мараморощині та в Банаті (Румунія), в Руському Керестурі та Новому Орахові (Сербія), на Кубані (Російська Федерація), де компактно проживають українці. Відомий як літературознавець, мистецтвознавець, педагог, бібліограф.

Його перу належить ціла серія літературознавчих статей, нарисів, бібліографічних покажчиків про творчість закарпатських письменників минулих років і сучасної епохи – Олександра Духновича, Олександра  Павловича, Дмитра Вакарова, Юрія Керекеша, Семена Панька, Василя Вовчка, Миколи Рішка, Юлія Боршоша-Кум’ятського, Олександра Сливки, Степана  Жупанина, Дмитра Кешелі, Василя Густі, Мирослава Дочинця, Юрія Шипа та інших.

З-поміж багатьох жанрів народнопоетичної творчості фольклорист облюбував народну казку та пісню. Ним як казкозбирачем видано вісімнадцять збірок загальною кількістю понад 1000 казок («Казки Карпат» (1989), «Казки про бідних і багатих» (1994), «Добра наука» (1995), «Молодильна вода» (2013), «Казки та легенди з-під Хустського замку» (2016) тощо). Його справедливо називають одним із найкращих знавців народної казки в Україні.

Іван Хланта – автор багатьох гостросюжетних публіцистичних статей, провідною темою яких є щире уболівання за долю нашої духовності, культури, української рідної мови, за збереження віковічних народних традицій і звичаїв. Йдеться, зокрема, про захист рідної мови у церковному богослужінні («Рідна мова – дар Божий», 1912), про непоодинокі випадки руйнації духовності в нашому суспільстві та «… наступ на опорні вузли національної культури».

Як бачимо, творча палітра Івана Хланти надзвичайно багата, різножанрова та плідна і переконливо підтверджує, що її автор своєю невтомною працею здійснив свого роду науково-дослідницький подвиг, значення і суспільну вагу якого ми ще до кінця не сповна усвідомлюємо та належно оцінюємо як святу жертовність в ім’я збереження і збагачення нашої національної культури. Він наполегливо і послідовно продовжує, особливо у сфері фольклористики, славні пошукові та наукові традиції своїх попередників – Володимира Гнатюка, Філарета Колесси, Петра Лінтура та інших.

Свій славний ювілей Іван Хланта зустрічає у розквіті творчих сил і обдарувань, у яскравих мріях та прагненнях і надалі збагачувати новими художніми відкриттями духовну скарбницю нашого народу.

Тож, у цей знаменний день, Тячівська бібліотека для дорослих вітає ювіляра з 80-річчям, побажаємо міцного здоров’я і наснаги на нові добрі справи, аби в доброму здоров’ї та натхненні реалізував усі свої сміливі плани і задуми заради розквіту і збагачення вітчизняної культури.

На світлинах зустріч з Іваном Хлантою у Тячіській бібліотеці для дорослих. 

 

 

420 років від дня публікації "Вибране" Вільяма Шекспіра.

 Шекспір 23 квітня 1564 р. у Стретфорді-на-Ейвоні в родині ремісника і торговця. Вчився у місцевій граматичній школі, де вивчали рідну мову, а також грецьку і латинську за єдиним підручником — Біблією. За одними даними школу не закінчив, бо батько через фінансові ускладнення забрав Вільяма до себе помічником. За іншими ж, після закінчення школи був

навіть помічником шкільного учителя.

У вісімнадцятирічному віці оженився на Енн Хетауей, яка була на вісім років старшою за нього. Через три роки після одруження покинув Стретфорд. Перші його друковані твори з'являються тільки в 1594 році. Біографи припускають, що за цей період він якийсь час був актором мандрівної трупи, 3 1590 р. працював у різних театрах Лондона, а з 1594 вступив у найкращу лондонську трупу Джеймса Бербеджа. З моменту побудови Бербеджем театру "Глобус", тобто з 1599 р. і до 1621 р. життя його пов'язане з цим театром, пайщиком і актором і драматургом якого він є.

Його драматургічна і поетична спадщина, згідно "шекспірівського канону" (першого повного видання творів Шекспіра, здійсненого у 1623р.) складається з 37 драм, 154 сонетів та двох поем. Всі драматичні твори Шекспіра написані білим віршем з використанням прози.

Творчий шлях Шекспіра традиційно поділяють на три періоди.
До першого періоду (1590-1600) відносять драми-хроніки (9), комедії (10), трагедії (3), обидві поеми — "Венера і Адоніс" (1592), "Зганьблена Лукреція" (1593) та сонети (1593-1598).

Другий період творчості Шекспіра (1601-1608 pp.) позначений заглибленням поета в аналіз трагічних суперечностей людини, які з усією силою виявились під кінець Ренесансу. Драматургічний геній Шекспіра найповніше проявився саме в трагедіях цього періоду: "Гамлет" (1601), "Отелло" (1604), "Король Лір" (1605), "Мак бет" (1606), "Антоній і Клеопатра" (1607), "Коріолан" (1607), "Тімон Афінський" (1608).

І, нарешті, третій, романтичний період, який охоплює 1609— 1612 роки. В цей час він створює чотири трагікомедії, або романтичні драми: "Перікл"(1609), "Цимбелін"(1610), "Зимова казка" (1611); "Буря" (1612) і історичну-драму "Генріх VIII" В трагікомедія панує атмосфера казково-фантастичного, в них добро і справедливість завжди перемагають сили зла.
Серед знаменитих трагедій Шекспіра найбільшою популярністю на протязі віків користуються "Ромео і Джульєтта" і "Гамлет".

    До Великодніх свят у Тячівській бібліотеці для дорослих діє виставка-інсталяція  "Писанкові очі Всесвіту", на якій представлені видання про народні традиції святкування Великодня та пасхальна атрибутика . Запрошуємо всіх охочих ознайомитися з літературою, а також  зробити яскраву світлину напереродні свята.

 

 

 Сьогодні, 15 квітня у Тячівській бібліотеці для дорослих відбулася виставка воскових писанок відомої писанкарки краю з с. Чумальово Світлани Криванич

Презентувала виставку  бібліотекар с. Чумальово Надія Орсаг.

На відкритті виставки були присутні Едіта Петер - в.о. начальника відділу культури сім’ї , молоді і спорту, Мирослава Вовчок –голова Молодіжної ради Тячівської ТГ, Наталія Маджара - журналістка районної  газети "Дружба", учні школи І-ІІІ ступенів ім. Ш.Голлоші з угорською мовою навчання з вчителем Тетяною Половко.

Присутні мали змогу переглянути також онлайн-презентацію від майстрині.  Едітою Петер було передано подарунок п. Світлані від Тячівської міської ради 

 

     Рубрика "Новинки нашої бібліотеки від УІК"

   Макс Кідрук — український письменник, мандрівник і популяризатор науки. Автор бестселера «Де немає Бога», який увійшов до короткого списку премії «Книга року ВВС-2018», романів «Не озирайся і мовчи», «Зазирни у мої сни», «Жорстоке небо», «Твердиня» і дилогії «Бот». Твори перекладено польською, російською, німецькою та чеською мовами.

    Бот. Головний герой книги – звичайний українець, молодий київський програміст, що працює над розробкою ігрових ботів. Спокусившись на великі гроші, хлопець відправляється у віддалену лабораторію, де стає одним з членів міжнародної наукової групи. Але, замість обіцяних тисяч доларів, він отримує смертельні пригоди. Боти, яких йому треба зупинити, це нанороботи, що вирвалися з-під контролю. Їм до вподоби смак людської плоті… «Бот» – це перший український технотрилер, гостросюжетний роман, в якому поєднуються сучасні технології, людська психологія та чисто голлівудський «екшн». Події в книзі вигадані, проте все решта — місця, природні об’єкти,…

    Доки світло не згасне назавжди. Ніякі жертви не варті спроб виправити минуле, адже безжальний світ завжди знайде спосіб примусити за них розплачуватися. Сестри Рута й Індія, попри незвичайні імена, проживають цілком буденні життя: Індія навчається на лікаря, Рута закінчує одинадцятий клас. Усе раптово змінюється, коли через нещасний випадок гине наречений Індії. Раніше близькі сестри віддаляються, звинувачуючи одна одну в тому, що сталося. І саме тоді, коли, здавалося б, із конфлікту вже не виплутатися, Рута виявляє, що здатна впливати на реальність у снах. Невдовзі в її сновидіннях з'являються химерні тіні, і що ближче вони підступають, то дужче мерхне світло довкола дівчини. За нестримним бажанням повернути колишнє життя Рута не помічає, як кожен наступний сон стає дедалі темнішим.

Книги отримані завдяки Українському інституту книги 

#УкраїнськийІнститутКниги

#Нові_книги_у_бібліотеці

#українськийінституткниги

#книги_за_Державною_програмою

#Державна_програмаУкраїнська_книга

 Перші поціновувачі книжок вже завітали до нас!

Єдіта Петер –в.о. начальника відділу культури сім’ї , молоді і спорту та Мирослава Вовчок –голова Молодіжної ради Тячівської ТГ.

Користуючись нагодою була проведена виробнича нарада, на якій обговорено ряд питань, а саме заходи до Великодніх свят, 35-річниці аварії на Чорнобильській АЕС, про співпрацю з Молодіжною радою, та перспективний план роботи публічної бібліотеки Тячівської міської ради.

Рубрика "Новинки нашої бібліотеки від УІК"

Запрошуємо поринути у світ книжок зі смаком кави!

 Вас очікують чудові книги весни, коли хочеться доторкнутися до чогось теплого і щирого, що може зігріти не тільки тіло, але й душу!

Львів. Кава. Любов. Це історії про закоханих та покинутих, про щасливих і тих, хто загубив себе, про романтику та буденність, про жінок і чоловіків, про тебе й про мене. Деякі з цих оповідань солодкі, як збиті з ваніллю вершки або справжнє кохання. Інші — гіркі, як свіжозварена кава або спогади про доленосні події нашого недалекого минулого. Треті ще довго залишають по собі аромат цинамону, мускатного горіха та містичних збігів... Думками, які народжуються за горнятком кави, діляться Наталія Гурницька, Галина Вдовиченко, Вікторія Гранецька, Дара Корній та інші автори.

Доки кава не охолоне. Історія, що розчулить до сліз. У цій невеличкій кав’ярні вже понад століття подають найсмачнішу каву. Тут можна посидіти за філіжанкою цього гірко-солодкого напою, відволіктися від буденних проблем і… вирушити в подорож у часі. Щоб зустрітися з коханим, з яким вас колись розлучили кілометри. Чи отримати лист від чоловіка, який забув про вас через хворобу. Знову хоча б на мить побачитися із сестрою, яка загинула в автокатастрофі. У кожного свої причини побувати в минулому. Проте є умова: встигнути повернутися в майбутнє, доки кава не охолоне…

 

Книги отримані завдяки Українському інституту книги 

#УкраїнськийІнститутКниги

#Нові_книги_у_бібліотеці

#українськийінституткниги

#книги_за_Державною_програмою

#Державна_програмаУкраїнська_книга