Минають дні, ідуть роки.
Життя листки перегортає.
А біль Афгану – навіки,
В душі чомусь не замовкає.

 

25 грудня 1979 року Радянські війська були введені в Афганістан для виконання інтернаціонального обов’язку. Багатьом із них ніколи вже не повернутися до рідної хати, не побачити ні рідних, ні неба, ні своєї землі.

Брудна, підступна війна…За що, за які ідеали, за чию Батьківщину, в ім’я якої мети загинули десятки тисяч юнаків? Сивіли від горя батьки і матері, ховаючи своїх дітей, вдовами ставали жінки у мирний час. Через цю безглузду війну пройшли 700 тисяч чоловік. І серед них 30% були українці. З них: 3280 загинули, а 80 пропали безвісти чи потрапили в полон.

Понад 8 тисяч були поранені, 3560 стали інвалідами, Такий рахунок Афгану.

Летять, відлітають у вічність роки, скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті імена воїнів-афганців. Відповідно до Указу Президента України від 11 лютого 2004 року 15 лютого відзначається як День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Віддаючи данину шани воїнам, працівниками КЗ "Публічна бібліотека Тячівської міської ради" було організовано для широкого кола користувачів виставку–пам’ять “Афганістан - його нам не забути” та підготовлено історичну довідку “Вічний – біль Афганістан”. Тож схилимо голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя, увійшовши у безсмертя.