Робочий тиждень у КЗ «Тячівська публічна бібліотека» розпочався з теплої та душевної творчої зустрічі з поетесою, педагогом, багатогранною і неординарною особистістю – Надією Танчинець-Чендей із Новоселиці.

На захід запросили вихованців Тячівського професійного ліцею, разом з майстром виробничого навчання Л.Л.Губановою, творчих людей з Хуста і Тячева. На зустріч прийшли також доньки поетеси Оксана і Любов.

Модератором бесіди стала методистка книгозбірні Наталія Нодь, яка ставила поважній гості запитання про творчість і життя, джерела натхнення та секрети життєлюбства й оптимізму, якими авторка володіє повною мірою.

Розповідаючи про себе, Надія Танчинець відзначила, що народилася «в грунях», і змалку бувала з батьком на навколишніх полонинах, пройнявшись красою та могутністю рідної природи. 

За фахом поетеса – фізик. Поезію любила завжди, однак сама не думала, що теж писатиме. Муза прийшла вже після 40-ка – як сама пояснює, була потреба виговоритись, і поезія стала рятівним колом. Першу збірку віршів під назвою «Думки вголос» набрали на невеликому поліграфічному підприємстві у Тячеві у 2003 році. Відтоді й почалося… Перші вірші друкувала і у «Дружбі». Таємниці красного письменства, каже, спеціально не опановувала, хіба що більш досконало вивчала правопис та граматику, а вірші відчуває, швидше, душею і як фізик – «хвилями». У 2020 році в Ужгороді вийшла збірка поезій Н.Танчинець-Чендей під назвою «Ріки серця».

Про свою творчість поетеса відгукується скромно:

«Я не кажу, що я поет, бо не маю до того освіти, але висловити свої емоції та почуття у віршах вмію. Особливих тем у мене немає, це може бути все, що хвилює у певний момент, навіть, до прикладу, коли їду на велосипеді в сусіднє село. Пишу тоді, коли саме проситься на папір». 

Натхненницями творчості Надії Танчинець-Чендей, за її словами, були діти – дві доньки і син. Саме материнські переживання й тривоги були мотивами перших ліричних спроб поетеси – заримованих смс-повідомлень та пісень для шкільних подій. І зараз, на зустрічі, пролунала пісня авторства новоселицької поетеси у її спільному з доньками виконанні.  Чимало віршів поетеси присвячені саме дітям.

Дуже рідко пані Надія пише на замовлення – як виняток, пісню до Дня села, ювілею школи. А ще створює мелодії для пісень. 

Окрім написання віршів, ще однією потребою майстрині слова, ба навіть залежність, є походи у гори. Почала «підкорювати себе», долаючи вершини, у 2012 році – коли мала серйозні проблеми зі здоров’ям. Почала одразу зі стрімкої ґорґа́нської Стримби, 1719 метрів заввишки, що поблизу Колочави. Спершу було нелегко, але потім втягнулася. Карпати «вилікували», тож зараз Надія Танчинець-Чендей бодай раз на місяць іде в похід «між небом та землею», незважаючи на пору року й погодні умови. І всіх закликає слідувати власному прикладу. На високогір’ї теж народжуються прекрасні вірші, присвячені мальовничим краєвидам.

На зустрічі звучали й авторські пісні під гітару у виконанні подруги п.Надії – талановитого барда-виконавиці Вікторії Сливки з Хуста. На рідній Хустщині п.Вікторія є постійною учасницею творчих зустрічей та культурних подій. У Тячеві виступала вперше і зачарувала присутніх філософською глибиною та ліричністю власних пісень.  

Учасники зустрічі ділились враженнями та думками, слухали вірші у прочитанні авторки, насолоджувались живим невимушеним спілкуванням під чай та каву.

Стаття Н. Маджари