Яновський Юрій Іванович —  український поет та романіст. Один із найвизначніших романтиків в українській літературі першої половини XX століття.

Народився 27 серпня 1902 року в селі Майєрове (тепер село Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області) в селянській родині.

У 1922 році оселився в Києві та поступив на електротехнічний факультет Політехнічного інституту.

1       травня 1922 році в газеті «Пролетарська правда» надрукований перший вірш «Море» російською мовою (за підписом Георгій Ней). В 1924 році опубліковано вірш "Дзвін" українською за власним прізвищем (збірка «Прекрасна Ут», 1928), далі перейшов на прозу.

Найвизначнішим твором Яновського повоєнного часу став роман «Жива вода» (1947), в якому письменник втілив ідею невмирущості нації, відроджуваної після воєнної катастрофи.

Юрій Яновський - це ще одна трагічна постать в українській літературі. Талановитий майстер, який фактично за десять років молодого життя створив свої найкращі твори, що збагатили нашу літературу, решту часу був змушений виправдовуватись і підлаштовуватись під настанови кабінетних посередностей і писати на замовлення. Але незважаючи на гоніння з боку критики, спадщина письменника здобула широке визнання читачів. Його твори двічі виходили п'ятитомними виданнями. Кращі з них перекладені багатьма мовами, опубліковані в Болгарії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Чехословаччині, Австрії, Італії, Франції.

Помер Юрій 25 лютого 1954 року. Похований на Байковому цвинтарі