пʼятниця, 22 листопада 2019 р.


«ПАМ’ЯТЬ ПРО ГОЛОДНІ РОКИ»
Голодомор 1932-33 рр., а саме період з квітня 1932 по листопад 1933 рр. За ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони людей. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня...
Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.
У Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській рівень смертності був вищій у 5-6 разів. У Донбасі - у 3-4 рази. Фактично, голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. В таких же масштабах голод спостерігався у  районах Кубані, Північного Кавказу та Поволжя, де жили українці.
Найвразливішою соціальною групою сільського населення, яка масово помирала від голоду, були діти. Вони помирали, тому що належали до категорії «непрацездатних». Першими відчули кістляву ходу Голодомору діти інтернатних установ 180-ти районів колишньої УСРР, які зняли з централізованого продовольчого постачання. 
 Голодомор став наслідком терористичної діяльності комуністичного режиму, який штучно створив умови існування, несумісні з життям, то­му радянська соціально-економічна політика тих років мала ви­разні ознаки геноциду. Примусові хлібозаготівлі, «червоні валки», «червоні толоки», «чорні дошки», натуральні штрафи, «хлібозаготівельні глибинні пункти», «конвеєрний метод», поз­бавлення житла, присадибної землі, унеможливлення пересу­вання та інші форми терору (розкуркулення, депортації, ув’яз­нення, розстріли) розкривають далеко неповний перелік репре­сивних дій зі свідомою мотивацією масового вбивства великих груп людей. 
22 листопада, в приміщенні Краснянської ЗОШ була проведена виховна година «ПАМ’ЯТЬ ПРО  ГОЛОДНІ  РОКИ». Василина Михайлівна Сойма вчитель історії з учнями школи підготували неймовірну годину пам’яті про страшні, голодні роки. Діти розповідали вірші, що пронизували душу, і сльози наверталися на очі. Ведучі коротко розповіли історію цих жахливих сімнадцяти місяців. Всі присутні, затамувавши подих вслухалися у кожне слово. А неймовірний кліп Оксани Білозір, який був продемонстрований, додав ще більше жалю, смутку і печалі. Хвилиною мовчання завершився виховний вечір у школі. Учасники заходу взяли свічки та пішли до Обеліску Слави, де запалили свічки пам’яті.
Також  у сільській бібліотеці оформлена виставка до Дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій «Не погасити в пам’яті вогонь» 
Всі заходи в селі спрямовані виховувати здатність кожної людини на скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників, виховувати патріотів своєї держави, ознайомити учнів з трагічним минулим нашого народу, вчити дітей бережно ставитися до історії своєї країни, розкривати її як білі, так і чорні сторінки.

Олеся Грицан,
провідний бібліотекар.







Немає коментарів:

Дописати коментар

Цього року Україна вперше відзначає офіційно День молоді 12 серпня

 Цього року Україна вперше відзначає офіційно День молоді 12 серпня Саме цього дня працівники Тячівської ПБ провели вуличну акцію "Моло...