четвер, 2 квітня 2020 р.

Сьогодні, 2 квітня виповнюється 180 років від дня народження Еміля ЗОЛЯ - французького письменника, класика світової літератури і одиного з найважливіших представників реалізму
Романи Еміля Золя представляють важливу епоху в історії французької та світової літератури. Цей прозаїк стояв біля витоків жанру натуралістичного реалізму, який відстоював зображення життя таким, яким воно є насправді, з максимальною точністю і достовірністю, без безликого узагальнення. 
Еміль Золя народився 2 квітня 1840 в Парижі в італійсько-французькій родині. Своє дитинство і шкільний період Еміль провів в Екс-ан-Провансі. Коли йому ще не виповнилося 7 років, помер батько і сім’я опинилася в непростому фінансовому становищі, і він з матір’ю повернувся в Париж. На початку 1862 Еміль влаштовується на роботу у видавництво «Ашет». Багато читає, пише, заводить знайомство з популярними письменниками, пробує себе в прозі та поезії. У видавництві Золя пропрацював близько 4 років і звільнився, щоб більше писати. І в 1864 р він видає дебютну книгу «Казки Нінон», яка об’єднала оповідання різних років. Пише романи «Сповідь Клода», «Заповіт померлої», «Марсельські таємниці», де показує історії піднесеної любові, протиставлення реальності і мрії, передає характер ідеального героя. Роман «Сповідь Клода» принесла довгоочікувану популярність письменникові. Приблизно в 1868 році у Еміля виникла ідея написання серії романів, які були б присвячені одній родині – Ругон-Маккарі. Долі цих людей досліджували кілька поколінь. Перші книги із серії не надто зацікавили читачів, але 7 том «Пастка» був приречений на великий успіх. Він не тільки примножив славу Золя, але і його статки. І всі наступні романи серії шанувальники творчості цього французького письменника зустріли з величезним ентузіазмом. Двадцять томів великого циклу «Ругон-Маккари» – це найголовніше літературне досягнення Золя. Але раніше він ще встиг написати «Терезу Ракен». Після свого приголомшуючого успіху Еміль видав ще 2 цикли: «Три міста» – «Лурд», «Рим», «Париж»; а також «Чотири Євангелія» (всього було 3 томи). Таким чином Золя став першим романістом, який створив серію книг про членів однієї родини. Сам письменник, називаючи причини вибору такої структури циклу, стверджував, що хотів продемонструвати дію законів спадковості. У цей період естетичні та політичні погляди Золя остаточно формуються. Республіканець і демократ співпрацює з опозиційною пресою, пише і поширює статті, що викривають французьку воєнщину і реакційний режим Наполеона. Коли Золя втрутився в скандальну справу Дрейфуса, це стало сенсацією. Еміль був переконаний, що офіцера французького генерального штабу Альфреда Дрейфуса, який за національністю був євреєм, в 1894 р несправедливо засудили за продаж військових секретів Німеччині. Так письменник викрив армійське керівництво, вказавши на їх відповідальність за судову помилку. Золя оформив свою позицію у вигляді відкритого листа і з заголовком «Я звинувачую» послав його президенту республіки. За наклеп літератора засудили до року в’язниці. Але Еміль втік до Англії і повернувся на батьківщину в 1899 році, коли Дрейфуса виправдали. 28 вересня 1902 письменник через нещасний випадок помер у власній паризькій квартирі. Він отруївся чадним газом. Але, швидше за все, це підлаштували його політичні вороги. Еміль Золя був пристрасним захисником гуманізму і демократії, за що і поплатився своїм життям.


Немає коментарів:

Дописати коментар

Інформаційні матеріали до Дня Соборності України – 2023 та 105-ї річниці проголошення незалежності Української Народної Республіки

  Щороку 22 січня в день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзнач...